ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
справа № 0240/3043/18-а
адміністративне провадження № К/9901/4185/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Вінницький обласний військовий комісаріат, про визнання висновку протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Дончика В.В. від 31.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Сушка О.О., Смілянця Е.С., Залімського І.Г. від 29.01.2019,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Міністерства оборони України, Вінницького обласного військового комісаріату (далі - Міноборони, Міністерство, Військкомат відповідно, відповідачі), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок у формі протоколу №73 від 13.07.2018 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби та внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби (далі - спірна грошова допомога);
- зобов`язати Міністерство оборони України, у місячний строк після набрання рішенням законної сили та з урахуванням зроблених судом висновків, повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби та внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 аргументував тим, що відмова відповідача у виплаті йому спірної грошової допомоги є протиправною, оскільки, на його думку, заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства. Зокрема, позивач наголошував на тому, що до нього не застосовується законодавчо встановлене обмеження у вигляді певного відрізку часу (два роки) між первинним та вторинним встановленням групи інвалідності (її зміни) і первинним та вторинним встановленням ступеня втрати працездатності (його збільшення), оскільки у вересні 2015 йому було встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 20 відсотків, а інвалідність III групи первинно призначена тільки у травні 2018 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019, позов задоволено повністю.
4. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відмова Міноборони у виплаті позивачу спірної грошової допомоги є протиправною, оскільки, позивачу первинно була встановлена інвалідність ІІІ групи лише у 14.05.2018 і саме цю дату слід вважати днем виникнення у ОСОБА_1 права на виплату спірної грошової допомоги.
5. За таких обставин справи, суди дійшли висновку, що встановлений частиною четвертою статті 16-3 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) і пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975) дворічний строк до позивача не застосовується.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями Міноборони подано касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у позові.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, згідно відомостей Витягу з послужного списку особової справи, на військовій службі перебував з 12.04.1985 по 14.04.2018 року.
8. Згідно довідки командира військової частини А0201 від 05.06.2015, виданої старшому прапорщику медичної служби Штурмі Ігору Володимировичу, він в період з 06.04.2015 по 02.06.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення ї захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
9. 18.06.2015 ОСОБА_1 видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1, пред`явник якого має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
10. Як вбачається з Витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №209 від 12.08.2015, старший прапорщик ОСОБА_1, 1966 року народження під час бойових дій в зоні АТО (підстава: довідка про участь в АТО ЖЗ 50/154/1/455, видана 05.06.2015 командиром в/ч А0201 та посвідчення НОМЕР_2 ветерана війни-учасника бойових дій, видане 18.06.2015 Управлінням особового складу штабу командування Повітряних Сил України) 12.05.2015 отримав: "Закриту черепно-мозкову травму. Струс головного мозку. Осколкове поранення м`яких тканин лівої надбрівної дуги", - що підтверджено довідкою про обставини травми №196, виданою 08.07.2015 командиром в/ч А0201, в подальшому призвело до: "Стану після закритої черепно-мозкової травми. Струсу головного мозку у вигляді астено-невротичного синдрому. Вторинної симптоматичної артеріальної гіпертензії, І стадія, ступінь 1, ризик 2", - що підтверджено медичною документацією лікувально-профілактичних закладів МО України. Встановлено, що травма пов`язана із захистом Батьківщини.
11. Згідно довідки Вінницької обласної МСЕК №2 від 10.09.2015 серії 10ААА №122338 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності, ОСОБА_1 визначено 20 відсотків втрати працездатності (5% - травма, так пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, 15% - травма, так пов`язана із захистом Батьківщини).
12. Допомога у зв`язку з установленням 20% втрати працездатності виплачена в сумі 19292 гривень.
13. Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 07.04.2018 року №26-РС, відповідно до частини шостої статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї самої статті цього самого закону, старшого прапорщика ОСОБА_1, офіцера медичної служби Командування Повітряних Сил звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров`я).
14. Наказом командира військової частини А0201 (по стройовій частині) від 14.04.2018 №73, старшого прапорщика Штурму І.В., офіцера медичної служби, з 19.04.2018 виключено з особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Вінницького ОМВК м. Вінниці.
15. Згідно довідки обласної медико-соціальної експертної комісії №2 до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №933882 від 14.05.2018, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина - травма пов`язана із захистом Батьківщини, на строк до 01.06.2019.
16. Позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини.
17. Згідно Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.07.2018 №73, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги старшому прапорщику в запасі ОСОБА_1 (Вінницький ОВК), якого 19.04.2018 звільнено з військової служби та 10.09.2015 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 20 відсотків втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (МСЕК серія 10 ААА №122338 від 10.09.2015), а 14.05.2018 року, під час огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серія 12 ААА № 933882 від 14.05.2018).
18. Листом від 01.08.2018 №1212110 Вінницький обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що згідно з протоколом №73 від 13.07.2018 комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийняте рішення про відмову в призначенні йому спірної одноразової грошової допомоги, в зв`язку з тим, що групу інвалідності позивачу встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності, а тому, відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 16-3 Закону №2011-XII та пункту 8 Порядку №975, він не має права на таку допомогу.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
19. У касаційній скарзі Міністерство зазначає, що позиція судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення даного позову є помилковою, оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 16-3 Закону №2011-XII та пункт 8 Порядку №975 в редакції, чинній після 01.01.2017, яка не передбачає права на виплату спірної грошової допомоги понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.
20. У відзиві на касаційну скаргу позивач, спираючись на аргументи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вважає їх законними та обґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій такими, які відповідають нормам матеріального і процесуального права, наявній правозастосовчій практиці Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
23. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
24. Згідно з положеннями статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
25. З набранням чинності Законом №2011-ХІІ діяла редакція статті 16 цього ж Закону, відповідно до якої військовослужбовці, а також військовозобов`язані, призвані на збори, підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
26. Законом №328-V статтю 16 Закону №2011-ХІІ викладено в новій редакції, яка діяла з 01.01.2007 до 01.01.2014, та якою було введено поняття "одноразова грошова допомога".