ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
справа №520/9156/18
адміністративне провадження №К/9901/9798/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бенедик А.П., Присяжнюк О.В., Мельнікової Л.В. від 25.02.2019,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату (далі - Міноборони, Міністерство, Військкомат відповідно, відповідачі), у якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок травми, контузії і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - постанова КМУ №975, Порядок №975) та статей 16, 16-3 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (далі - Положення №530; спірна грошова допомога).
- Зобов`язати Військкомат повторно подати до Міністерства висновок щодо можливості виплати спірної грошової допомоги позивачу, який визнаний інвалідом ІІ групи внаслідок травми, контузії і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення №530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним з заявою про призначення і виплату спірної грошової допомоги від 04.10.2016 у відповідності до Закону №2011-XII, Порядку №975 та Положення №530;
- Зобов`язати Міністерство після отримання відповідного висновку Військкомату щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (додаток 13 до Положення №530) призначити, нарахувати та здійснити виплату через Військкомат спірну грошову допомогу військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок травми, контузії і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення йому 2-ої групи інвалідності вперше у відповідності до Закону №2011-XII, Порядку №975 та Положення №530.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 аргументував тим, що має право на призначення і виплату йому спірної грошової допомоги, оскільки інвалідність вищої групи встановлена йому в межах дворічного строку, передбаченого частиною четвертою статті 16-3 Закону №2011-XII. З цих підстав позивач вважає, що відповідачі, відмовляючи йому у виплаті спірної грошової допомоги, діяли протиправно та порушили його право на соціальне забезпечення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 у задоволенні позову відмовлено.
4. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що оскільки позивачу встановлена ІІ група інвалідності через два роки і одинадцять днів після встановлення йому ІІІ групи інвалідності, то ОСОБА_1 не має права на призначення і виплату спірної грошової допомоги відповідно до частини четвертої статті 16-3 Закону №2011-XII.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено частково:
- Визнано протиправною відмову Міністерства у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до постанови КМУ №975 та статей 16, 16-3 Закону №2011-XII;
- Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.
- Зобов`язано Міністерство прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до постанови КМУ №975 та статей 16, 16-3 Закону №2011-XII, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, з урахуванням сплачених сум.
6. У решті позовних вимог відмовлено.
7. Приймаючи таку постанову апеляційний суд виходив з того, що, як випливає з обставин цієї справи, повторний огляд призначений позивачу і фактично проведений у межах дворічного терміну, встановленого частиною четвертою статті 16-3 Закону №2011-XII, а тому відмова відповідачів у призначенні і виплаті ОСОБА_1 спірної грошової допомоги не ґрунтується на наявності визначених законом правових підстав.
8. Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з такою постановою апеляційного суду відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив строкову військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов`язку) в Демократичній Республіці Афганістан.
11. Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 19.09.2014 серії 10 ААБ від 702553 позивачу з 16.09.2014 встановлено первинно ІІІ групу інвалідності.
12. В подальшому позивачу виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 182700 гривень, що не заперечується учасниками справи.
13. 19.09.2016, під час повторного огляду, позивачу з 01.10.2016 встановлена ІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК Серія 12 ААА № 444508 від 19.09.2016.
14. 04.10.2016 позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому II групи інвалідності з причин поранення, контузії та захворювання, пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби.
15. Листом від 07.02.2017 №332/ВСЗ Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що Пунктом 62 протоколу №4 від 27.01.2017 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, позивачу відмовлено в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що позивачу групу інвалідності змінено понад дворічний термін.
16. Позивач звернувся до Міністерства оборони України з проханням повторно розглянути його заяву.
17. Листом від 08.04.2017 №248/3/6/1230 Міністерство оборони України повідомило, що для прийняття рішення щодо наявності підстав для повторного подання на розгляд комісії Міністерства оборони документів позивача Департаментом фінансів надіслано запит до Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України стосовно розгляду питання про зміну групи інвалідності позивача протягом дворічного терміну з часу первинного встановлення інвалідності.
18. Листом від 08.09.2017 №248/3/6/3113 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив позивача, що ним було надіслано запит до Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України стосовно розгляду питання про зміну групи інвалідності позивача протягом дворічного терміну з часу первинного встановлення інвалідності. За повідомленням Міністерства юстиції України від 15.05.2017 № 18245/8959-0-32-17/11 днем виникнення права на одержання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК). Отже, оскільки строк між датами, що зазначені в довідках МСЕК, відповідно до яких позивачу встановлено III та II групу інвалідності, є більшим дворічного терміну, підстав для перегляду прийнятого рішення немає. За повідомленням Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.2017 №03-4-02-16/982-17/16750 - запит Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 05.04.2017 №248/3/6/1229 доручено розглянути Управлінню з питань охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації. На цей час відповідь не надходила.
19. Листом Харківського обласного військового комісаріату від 19.03.2018 №728-ВСЗ позивача повідомлено, що на адресу Харківського обласного військового комісаріату надійшов протокол засідання Комісії Міністерства оборони України від 21.01.2017 №4 щодо розгляду документів з виплати різниці одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 . Департамент фінансів Міністерства оборони України з представлених документів ОСОБА_1 прийняв рішення про відмову у виплаті різниці одноразової грошової допомоги, оскільки III група інвалідності ОСОБА_1 встановлена 16.09.2014, а змінено групу інвалідності (з III на II) з 01.10.2016, що зазначено в довідці МСЕК, проте повторний огляд інваліда відбувся 19.09.2016; відповідно до частини четвертої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон) у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності. Згідно роз`яснення обласного Центру медико-соціальної експертизи та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317), датою встановлення інвалідності вважається день надходження до МСЕК документів, необхідних для огляду хворого. У зв`язку з цим ОСОБА_1 запропоновано самостійно звернутися до органів МСЕК для вирішення питання щодо перегляду дати встановлення інвалідності II групи.
20. Листом Харківського обласного військового комісаріату від 03.05.2018 №1275-ВСЗ на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України направлено копію роз`яснення обласного центру Медико-соціальної експертизи (далі МСЕК) від 03.04.2018 № 01-13/429 стосовно встановлення ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 . Повідомлено, що листом Харківського обласного військового комісаріату від 07.10.2016 № 327/ОГД направлявся висновок та пакет документів для виплати різниці одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на підставі довідки МСЕК серії 10 ААБ № 702553 від 19.09.2014 (ІІІ група інвалідності з 16.09.2014) та довідки МСЕК серії 12 ААА № 444508 від 19.09.2016 (ІІ група інвалідності з 01.10.2016) внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Рішенням Комісії Міністерства оборони України від 27.01.2017 №4 ОСОБА_1 відмовлено в доплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлена понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Громадянин ОСОБА_1 також особисто звертався на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України з зазначеного питання, про що Харківський обласний військовий комісаріат було повідомлено листом від 08.09.2017 №248/3/6/3113. В зв`язку з цим, просив повторно розглянути документи ОСОБА_1 з урахуванням роз`яснення МСЕК.
21. Листом від 23.07.2018 №2154/ВСЗ Харківський обласний військовий комісаріат направив на адресу позивача копію листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо розгляду документів позивача з призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності від 03.05.2018 № 248/3/6, відповідно до якого повідомлено про відсутність підстав для повторного розгляду документів у зв`язку з тим, що строк між датами встановлення інвалідності ІІІ та ІІ групи є більшим дворічного терміну.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
22. У касаційній скарзі Міністерство, вважаючи помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, посилається на те, що частина четверта статті 16-3 Закону №2011-XII в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, є нормою імперативного характеру і забороняє здійснювати виплату військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 цього ж Закону, в більшому розмірі у разі зміни групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
23. Відповідач наполягає й на тому, що набуття права на виплату спірної грошової допомоги нерозривно пов`язано саме з датою, зазначеною у довідці медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), тобто датою встановлення інвалідності, а не з датою довідки МСЕК.
24. У зв`язку з наведеним, Міністерство звертає увагу на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що зміна групи інвалідності позивача відбулась у межах дворічного терміну, встановленого частиною четвертою статті 16-3 Закону №2011-XII.
25. Відповідач також висловлює позицію, згідно з якою до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 16-3 Закону №2011-XII саме в редакції, чинній з 01.01.2014, яка діяла, як на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, так і станом на день встановлення вищої ІІ групи інвалідності, й передбачала обмеження виплати одноразової грошової допомоги дворічним строком.
26. Касаційна скарга містить аргументи й про те, що суд апеляційної інстанції, зобов`язуючи Міністерство призначити одноразову грошову допомогу, втрутився у дискреційні повноваження цього органу, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню також і в цій частині.
27. У відзиві на касаційну скаргу позивач висловлює незгоду з доводами касаційної скарги Міністерства та на підтримку такої позиції зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і дотриманні норм процесуального права, а прийнята цим судом постанова є законною та обґрунтованою, відповідає правозастосовчій практиці Верховного Суду.
28. Зокрема, позивач вказує на те, що черговий переогляд було проведено МСЕК у межах дворічного терміну, а тому він має право на виплату спірної грошової допомоги. Висновки відповідача про відсутність підстав для виплати такої допомоги позивач вважає помилковими та такими, що засновані на помилковому тлумаченні Міністерством норм законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.
29. З вказаних підстав позивач просить у задоволенні касаційної скарги Міністерства відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
32. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
33. Згідно з положеннями статті 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
34. З набранням чинності Законом №2011-ХІІ діяла редакція статті 16 цього ж Закону, відповідно до якої військовослужбовці, а також військовозобов`язані, призвані на збори, підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
35. Законом №328-V статтю 16 Закону №2011-ХІІ викладено в новій редакції, яка діяла з 01.01.2007 до 01.01.2014, та якою було введено поняття "одноразова грошова допомога".
36. В подальшому, Законом України від 04.07.2012 №5040-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців", який набрав чинності 01.01.2014, статтю 16 Закону №2011-ХІІ викладено в новій редакції та доповнено цей Закон статтями 16-1-16-4. Вказана редакція діяла на час встановлення позивачу ІІІ і ІІ груп інвалідності.