ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 804/5262/17
адміністративне провадження № К/9901/25399/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Смолія Б.В.
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 (суддя Рябчук О.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 (колегія у складі суддів Божко Л.А., Богданенка І.Ю., Лукманової О.М.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича,
за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладників фізичних осіб
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 17.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладників фізичних осіб (далі - третя особа або Фонд), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - банк), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- зобов`язати відповідача включити позивача із сумою 70000,00 грн. до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду, та надати Фонду додаткову інформацію про позивача для внесення його даних до Загального реєстру вкладників банку, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 позов задоволено повністю.
Вийшовши за межі позовних вимог, суд першої інстанції додатково скасував наказ тимчасової адміністрації банку від 01.06.2016 №42/2 в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо позивача.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Божко Л.А., судді Богданенка І.Ю. та Лукманової О.М. це рішення суду залишене без змін.
4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 у складі колегії суддів: головуючий суддя Божко Л.А., судді Дурасової Ю.В. та Лукманової О.М. у письмовому провадженні виправлено описку в зазначеній постанові суду апеляційної інстанції, в якій, серед іншого, виправлено склад колегії суддів, яка прийняла це рішення. Зокрема, замість слів "головуючий суддя Божко Л.А., судді Богданенко І.Ю., Лукманова О.М." зазначено "головуючий суддя Божко Л.А., судді: Дурасова Ю.В., Лукманова О.М."
5. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Смолій Б.В. подав касаційну скаргу на вищевказані судові рішення, в якій просив їх скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю.
6. Ухвалою від 01.03.2018 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - Суд) відкрив касаційне провадження. Скаржник заявляв клопотання про розгляд справи за учапсті його представника, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив у задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. 19.12.2014 позивач уклав з банком договір №980-031-000000156 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)".
8. 22.12.2015 Правління Національного банку України винесло постанову №217/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", якою установлено факт здійснення банком ризикової діяльності, віднесено його до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в діяльності.
9. 27.04.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - товариство) уклало договір №980-031-000229269, відповідно до якого позивач передав йому грошові кошти в розмірі 70000,00 грн.
10. Того ж дня Правління НБУ винесло постанову №295/БТ "Про окремі питання діяльності Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 р.", якою ввело певні обмеження діяльності банку.
11. 18.05.2016 банк уклав з вищевказаним товариством договір відступлення права вимоги № 1805, а 19.05.2016 - договір відступлення права вимоги №1. До них складені реєстри кредиторів та акти приймання-передачі кредитних справ.
12. Згідно з виписками з особових рахунків позивача 19.05.2016 це товариство повернуло на рахунок позивача кошти в розмірі 71084,41 грн. Всього на рахунок позивача зараховано 131635,16 грн. (призначення платежу "повернення коштів за договором № 980-031-000229269 від 27.04.2016 р. та оплата процентів по договору").
13. 20.05.2016 позивач уклав з банком договір №980-031-000242933 банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство". Того ж дня позивач в безготівковому порядку перерахував кошти в розмірі 70000,00 грн. на розрахунковий рахунок до цього договору № 980-031-000242933.
14. 01.06.2016 Тимчасова адміністрація банку винесла наказ № 42/2, яким затвердила результати перевірки правочинів, викладені в акті № 2 від 01.06.2016, відповідно до якого встановлена нікчемність правочинів (у тому числі транзакцій товариства на користь позивача) та застосовано наслідки нікчемності правочинів з подальшим виданням відповідного розпорядження.
15. 12.07.2016 Рішенням Правління НБУ №124-рш оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. На його виконання виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 та делегування повноважень ліквідатора Ірклієнку Юрію Петровичу строком на 2 роки з 13.07.2016 до 12.07.2018.
16. У довідці про стан рахунку № ЗГ-ЕП (К)/3013 від 23.08.2016 та в повідомленні про нікчемність правочину № ЗГ-ЕП (К)/3013/1 від 23.08.2016 вказано, що переказ коштів позивачу 20.05.2016 є нікчемним правочином.
17. 01.09.2016 Рішенням Виконавчої дирекції Фонду призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора цього банку Волкову О.Ю. з 05.09.2016.
18. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
19. Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що отримані кошти банком на його рахунку вважаються вкладом і за відсутності доказів нікчемності правочинну відповідач всупереч вимог закону допустив протиправну бездіяльність щодо вжиття заходів із повернення коштів.
20. Відповідач проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи правомірність бездіяльності дотриманням вимог законодавства.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що отримані на рахунок позивача кошти є вкладом, що підлягає відшкодуванню за рахунок Фонду.
22. Проаналізувавши ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч.1 ст.2, ч.ч.1-2 ст.26, ч.2 ст.27, ч.1 ст.24, ч.ч.1,3,5,6 ст.36, ч.2 ст.37, ч.ч.2-3 ст.38, п.15 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), пп. 3-6 розділу ІІІ, пунктах 2, 3 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення №14), суди дійшли висновку про те, що не доведено нікчемності відповідних правочинів та наявності правових підстав для невключення інформації щодо рахунків позивача до переліку для відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
23. Посилаючись на ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017, на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови) (далі - КАС України) суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, для повного захисту прав позивача вийшов за межі позовних вимог і скасував відповідне рішення щодо нікчемності транзакції в частині поширення дії на позивача.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову повністю з наступних підстав. Стверджує, що суди не встановили правову природу походження коштів на рахунках позивача, які отримані згідно з договором позики і не вважаються вкладом, а також не врахували, що оскаржувана бездіяльність пов`язана з виконанням передбачених законодавством дій щодо перевірки правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду. Водночас наказ щодо застосування нікчемності правочинів не є рішенням суб`єкта владних повноважень.
25. Крім того, суди не звернули увагу, що на дату укладення договорів та здійснення правочинів відносно банку діяла постанова правління НБУ від 22.12.2015 №917/БТ, яку банк порушив, та на преюдиційність фактів, встановлених постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 у справі №826/15961/16.