ПОСТАНОВА
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа №750/2843/17, адміністративне провадження №К/9901/20726/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.04.2017р. (суддя - Рахманкулова І.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р. (судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання неправомірним рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати неправомірним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 03.02.2017р. №10 в частині повернення на доопрацювання його документів щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби;
зобов`язати Міністерство оборони України призначити йому одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день виплати допомоги, встановленому п.п. "б" пункту 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції закону з 01.01.2014р. та перерахувати на рахунок Чернігівського обласного військового комісаріату суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи для подальшої виплати позивачу;
зобов`язати Чернігівський обласний військовий комісаріат виплатити йому суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день виплати допомоги, встановленому п.п. "б" пункту 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції закону з 01.01.2014р.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправною та такою, що порушує право на соціальний захист та отримання належної одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.04.2017р., залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р., позов задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 03.02.2017р, оформлене протоколом №10 в частині повернення на доопрацювання документів позивача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
Зобов`язано відповідча призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150 - кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що порядком № 499 передбачено подання заявником уповноваженому органу копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Позивачем такого документу подано не було.
Крім того, відповідач посилається на те, що прав позивача не порушував і правомірно відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги.
Відзив на касаційну скаргу на адресу суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в період з 18.10.1986р. по 28.05.1988р. брав участь у виконанні інтернаціонального обов`язку в Демократичній республіці Афганістан.
Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 2660 від 29.12.2012р. у позивача встановлено поранення, ЗЧМТ, контузія головного мозку і захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 9)
З довідки до акту огляду МСЕК від 27.11.2013р. вбачається, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, ЗЧМТ контузія головного мозку і захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 10)
Позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності безстроково, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 28.11.2014 року. (а.с. 14)
12.11.2015р. позивач звернувся до Чернігівського обласного військового комісаріат із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності. (а.с. 11)
Листом № 73 від 11.01.2016р. Чернігівський обласний військовий комісаріат повідомив, що Департамент фінансів Міністерства оборони України не бачить підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги мотивуючи тим, що позивач первинно отримав інвалідність у 2013 році, а тому права на отримання одноразової грошової допомоги не має, так як у зв`язку з внесенням змін з 01.01.2014 року до ст. 16 Закону № 2011-ХІІ (на виконання якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975) виплата одноразової грошової допомоги передбачена тільки військовослужбовцям та звільненим особам, які отримали первинно інвалідність (поранення, травму, каліцтво) після 01.01.2014р. (а.с. 12)
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.03.2016р. позов у справі №750/1193/16-а задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016р. апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами. Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами, відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
На виконання вказаних судових рішень, відповідно до витягу з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.02.2017р. №10, позивача було повідомлено про повернення документів на доопрацювання, оскільки заявником не подано документи про встановлення йому інвалідності протягом трьох місяців з часу звільнення зі служби, а також документ про обставини поранення. (а.с. 47)
Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої законні права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився в апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Суди виходили з того, що при наданні висновку про причинний зв`язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Судами встановлено, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 19.12.2012 року № 1433/ж наслідками поранень є шкіряні рубці на чолі справа, в правій тім`яній ділянці та в проекції 7-го міжребер`я по правій середньо-ключичній лінії розмірами 0,40,1 см., 0,40,3 см. та 1,10,7 см., які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Міністерства оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".