ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
справа №806/332/16
провадження №К/9901/43627/18
Верховний Суд у складі колегії суддів другої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Берназюка Я.О.,
суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Черняхович І.Е. від 16 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франовської К.С. від 10 липня 2017 року .
І. Суть спору
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (далі - Управління ДАБІ у Житомирській області, відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління ДАБІ у Житомирській області щодо відмови у скасуванні повідомлення про початок виконання будівельних робіт із будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 ;
- зобов`язати Управління ДАБІ у Житомирській області скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт із будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.
В обґрунтування позову зазначає, що відмовляючи у скасуванні повідомлення, відповідач діяв неправомірно, оскільки ділянка не знаходиться в межах населеного пункту села Іванівка, а державний акт, на підставі якого було зареєстровано оскаржуване повідомлення, визнаний у судовому порядку недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у скасуванні повідомлення ОСОБА_2 про початок виконання будівельних робіт із будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1, діяв правомірно, а також зазначив, що права та інтереси ОСОБА_1 щодо спірної земельної ділянки не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року та ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки тому, що предметом позову є дії відповідача щодо відмови у 2015 році у скасуванні повідомлення, коли на підставі судових рішень з`ясувалось, що спірна земельна ділянка ніколи не знаходилась в с. Іванівка, а державний акт був визнаний недійсним.
Не вірним вважає також висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність у нього порушеного права, оскільки на час звернення до суду він не був власником земельної ділянки, на якій здійснюється спірне будівництво, оскільки судові рішення щодо його прав власника оскаржуються в порядку цивільного судочинства.
Від ОСОБА_2 надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, оскільки суди правильно встановили правомірність відмови Управління ДАБІ у Житомирській області у скасуванні повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а судові рішення, на які посилається позивач, були скасовані ВАСУ України із закриттям провадження у справі; просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 4 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 806/332/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 806/332/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Від скаржника надійшло клопотання про його участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що 9 липня 2012 року ОСОБА_3 було видано Державний акт серії ЯМ № 559811 на право власності на земельну ділянку розміром 0,0600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розташовану в АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 7 серпня 2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, остання придбала в ОСОБА_4 вищевказану земельну ділянку без зміни цільового призначення.
14 вересня 2012 року Управлінням Держкомзему у Житомирському районі була проведена державна реєстрація земельної ділянки за ОСОБА_2
25 жовтня 2012 року ОСОБА_2 подала до інспекції Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, яке було внесено до Єдиного державного реєстру 29 жовтня 2012 року № 06212202394 (далі - повідомлення).
У Повідомленні зазначено, що земельна ділянка використовується для будівництва на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯМ № 559811 від 9 липня 2012 року.
21 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області стосовно скасування реєстрації повідомлення.
У відповіді від 8 вересня 2015 року № 1006-6-12/2757/15 відповідач зазначив, що інформація, зазначена в повідомленні на дату реєстрації відповідала дійсності, а тому станом на дату надання відповіді в Управління відсутні повноваження для скасування реєстрації повідомлення. Одночасно заявнику повідомлено, що Інспекція скасовує реєстрацію повідомлення за рішенням суду про скасування реєстрації повідомлення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Ухвалюючи рішення у цій справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказану справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно відмови Управління ДАБІ У Житомирській області скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, поданого третьою особою, з цієї підстави, що земельна ділянка, на якій планується будівництво неправомірно належить третій особі та щодо права власності на цю земельну ділянку триває спір.
Отже, з висловлених позивачем у ході розгляду справи доводів вбачається, що основним мотивом обґрунтування позову стосовно скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_1 вказує на порушення його права власності на земельну ділянку, на якій планується будівництво третьою особою.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені незгодою позивача - фізичної особи з діями Управління ДАБІ у Житомирській області щодо відмови у скасуванні повідомлення про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці третьої особи, право власності на яку оспорюється позивачем. Такі дії, на думку позивача, порушують його право на вказану земельну ділянку, оскільки між ним та третьою особою триває спір щодо цієї земельної ділянки.
Відтак, цей спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а є спором, який, головним чином, стосується майнових прав третьої особи у цій справі, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі спір про визнання дій Управління ДАБІ у Житомирській області протиправними, зобов`язання скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
За таких обставин, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно права користування земельною ділянкою 0,0600 га на території АДРЕСА_2, на якій заплановано здійснення будівельних робіт, про що третьою особою направлено повідомлення до органів ДАБІ України.
Крім того, суд враховує, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень у вересні 2013 року ОСОБА_1 звертався до суду (адміністративна справа № 296/8802/13-а) з позовом до Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати рішення 4 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 23 березня 2011 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд" та рішення 7 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 14 вересня 2011 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд".
За результатом розгляду цієї справи постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2015 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано спірні рішення. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2016 року вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, а провадження у справі закрито у зв`язку з тим, що спір не належить до публічно-правових та має бути розглянутий у порядку цивільного провадження.
Також у вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду (справа № 295/11638/16-ц) з позовом до Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішення від 23 березня 2011 року 4 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району "Про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд", яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 та рішення від 14 вересня 2011 року 7 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради Житомирського району "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд", яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0600 га ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 та земельна ділянка із зазначенням адреси АДРЕСА_2 та області передана ОСОБА_3 у власність.