ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
справа № 817/1657/17
адміністративне провадження № К/9901/11705/20
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду:
головуючий - Ханова Р. Ф.,
судді: Гусак М. Б., Усенко Є. А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у складі судді Щербакова В. В.,
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у складі суддів Обрізко І. М., Іщук Л. П., Онишкевича Т. В.,
у справі № 817/1657/17
за позовом Приватного підприємства "Спіріт Захід"
до Головного управління ДПС у Волинській області
про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 29 січня 2018 року у справі №817/1657/17 позов Приватного підприємства "Спіріт Захід" (далі - Підприємство, позивач у справі) задовольнив повністю, зобов`язав Головне управління ДФС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) вчинити дії щодо зарахування сплати податкових зобов`язань Приватного підприємства "Спіріт Захід" за платіжним дорученням від 17 травня 2016 року №593 в сумі 38 935,00 грн в рахунок сплати акцизного податку за квітень 2016 року, зобов`язав Головне управління ДФС у Волинській області вчинити дії щодо врахування в інтегрованій картці платника податків - Приватного підприємства "Спіріт Захід" сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, сплаченого згідно з платіжним дорученням від 17 травня 2016 року №593 в сумі 38 935,00 грн.
10 липня 2019 року до суду надійшла заява Головного управління ДФС у Волинській області про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що 01 квітня 2019 року надійшов лист В.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "ФІДОБАНК", в якому вказано: платіжне доручення №593 від 17 травня 2016 року в сумі 38 935 грн не було виконано Банком з посиланням на пункт 8.4 статті 8, пункту 22.9 статті 22, пункт 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". На платіжному дорученні №593 від 17 травня 2016 року є відмітка про отримання документу Банком, проте відсутній штамп "Проведений банком", крім того з виписки по своєму поточному рахунку Клієнт бачив, що сума не була списана з його рахунку і обліковується у складі залишку коштів на його поточному рахунку. Заявник вважає, що Підприємство за допомогою системи електронного прийому платежів "Клієнт-Банк" був проінформований, що оплата податку по платіжному дорученні №593 від 17 травня 2016 року на суму 38 935 грн здійснена не була, а відтак платник мав вжити всі необхідні заходи для перерахування в бюджет суми задекларованого (узгодженого) податкового зобов`язання зі сплати акцизного податку. Відповідач вважає, що ця обставина є нововиявленою, оскільки не була відома Рівненському окружному адміністративному суду при винесенні рішення від 29 січня 2018 року у справі №817/1657/17.
Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 листопада 2019 року відмовив у задоволенні заяви податкового органу про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, мотивуючи тим, що судовим рішенням у справі №817/1044/16 було встановлено, що позивач належно виконав податковий обов`язок з перерахування акцизного податку за квітень 2016 року за платіжним дорученням від 17 травня 2016 року №593 на суму 38935,00 грн, а лист В.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "ФІДОБАНК" визнав таким, що не є письмовим доказом по справі. Суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені у заяві обставини не є нововиявленими в розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
18 березня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції здійснив аналіз положень статті 361 КАС України, зокрема й щодо поняття "істотні обставини", та дійшов висновку, що лист В.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "ФІДОБАНК", на який покликається заявник як на нововиявлену обставину не є такою, оскільки є новим доказом, який не може підтверджувати нововиявлені обставини, враховуючи те, що він не оцінювався судом стосовно обставин, що були встановлені та міг бути наданий на час прийняття первинного судового рішення при добросовісному користуванні своїми правами учасниками справи.
Не погодившись з ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, відповідач подав касаційну скаргу на ці рішення до Верховного Суду, у якій із посиланням на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року і відмовити в задоволенні позову.
Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що Головне управління ДПС у Волинській області не могло знати про повернення платіжного доручення без виконання, у контролюючого органу відсутній доступ до системи електронного прийому платежів "Клієнт-Банк", ця інформація стала відома лише після відповіді банка, під час розгляду справи суд не надсилав запити на адресу банку про фактичне зарахування коштів, а ПУАТ "ФІДОБАНК" не був залучений у справі в якості третьої особи. Скаржник вважає, що у цій справі наявні нововиявлені обставини, викладені в листі В.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "ФІДОБАНК" від 22.03.2019 №1-3-0/487, а при розгляді заяви та апеляційної скарги суди попередніх інстанцій порушили частину першу і пункт 1 частини другої статті 361 КАС України.
Відзив Підприємства на касаційну скаргу податкового органу суду не надано, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.
22 травня 2020 року Верховний Суд прийняв ухвалу, якою відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 817/1657/17 витребував з суду першої інстанції.
01 червня 2020 року справа № 817/1657/17 надійшла на адресу Верховного Суду.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Предметом судового розгляду в справі № 817/1657/17 були обставини щодо сплати Підприємством суми задекларованого акцизного податку в сумі 38935 грн на підставі платіжного доручення від 17 травня 2016 року №593.