ПОСТАНОВА
Іменем України
23 червня 2020 року
Київ
справа №640/3819/19
адміністративне провадження №К/9901/32855/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Груп Проджект"
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Клочкової Н.В. від 08 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Степанюка А.Г., Губської Л.В., Епель О.В. від 16 жовтня 2019 року
у справі №640/3819/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Груп Проджект"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання незаконною перевірки, скасування приписів та постанов
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Груп Проджект" (далі також - позивач, ТОВ "Еліт Груп Проджект") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач) про:
- визнання незаконною перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 серпня 2018 року;
- скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 серпня 2018 року;
- скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 грудня 2018 року;
- скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08 лютого 2019 року;
- скасування постанови від 19 лютого 2019 року №24/19/10/26-24/1902/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на ТОВ "Еліт Груп Проджект" накладено штраф у розмірі 57 630,00 грн.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, частково задоволено клопотання відповідача та залишено без розгляду позовні вимоги в частині про: визнання незаконною перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 серпня 2018 року; скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 серпня 2018 року.
3. 26 листопада 2019 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №640/3819/19, в якій просить скасувати судові рішення в частині залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про: визнання незаконною перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 серпня 2018 року; скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 серпня 2018 року, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
5. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
6. Відзиву на касаційну скаргу від учасників справи не надходило.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що примірник акта від 15 серпня 2018 року про проведення перевірки об`єкта будівництва "Реставрація з пристосуванням пам`ятки архітектури 1818 року будинку А . Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно - готельний комплекс у складі садиби №11/13-а на вул. Костянтинівській/Хорива у Подільському районі м. Києва", генеральним проектувальником якого є ТОВ "Еліт Груп Проджект", а також припис від 15 серпня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил отримано позивачем засобами поштового зв`язку 20 серпня 2018 року.
8. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень статей 120, 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийшов до висновку про необхідність залишення частини позовних вимог без розгляду, оскільки позивач був обізнаний про порушення своїх прав, починаючи з 20 серпня 2018 року, а тому реалізація права на судовий захист відбулася поза межами встановлених процесуальним законодавством строків.
9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки більше шести місяців позивачем не ставилося питання щодо правомірності проведення перевірки та прийняття оскаржуваного припису від 15 серпня 2018 року, подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання із оскарженням спірного рішення, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
10. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду, що належним чином відображено в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. ТОВ "Еліт Груп Проджект" у касаційній скарзі не погоджується із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони є необґрунтованими та прийняті з порушенням норм процесуального права. Судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги доводи позивача щодо доцільності відрахування строку звернення до суду саме з 20 листопада 2018 року, з моменту коли позивач дізнався про порушення своїх прав. Приймаючи оскаржувані рішення, судами не враховано, що вимоги про: визнання незаконною перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 серпня 2018 року; скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 серпня 2018 року є основними стосовно інших. Вимоги які залишились предметом розгляду у даній справі, є похідними, об`єктивний розгляд та вирішення яких прямо залежить від основних, оскільки саме безпідставність проведення незаконної первинної перевірки підготовчих та будівельних робіт на підставі заяви ГО "Народ проти корупції" від 25 липня 2018 року стала причиною подальших незаконних дій з боку відповідача.
12. Крім того, судами попередніх інстанцій проігноровано факт подання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами щодо скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 серпня 2018 року та перевірки, в результаті якої прийнято зазначений припис. В мотивувальній частині ухвали суд апеляційної інстанції зазначив про те, що позивачем не надано до суду заяви про поновлення строку звернення з відповідними позивними вимогами і це не відповідає дійсності, оскільки така заява подана до Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року.
13. Представник позивача в касаційній скарзі також зазначив про те, що відповідачем у даній справі надано відзив на апеляційну скаргу з направленням його копії на адресу іншого підприємства, що в свою чергу не дало змогу апелянту підготувати свою позицію по справі з урахуванням викладеного у відзиві, чим порушено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
15. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
16. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
17. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
18. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
19. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
20. Згідно частини. 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21. Отже, процесуальний закон встановлює загальний шестимісячний строк для звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів.
22. При цьому колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
23. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.