1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду





Ухвала


17 червня 2020 року

м. Київ


Справа № 488/2807/17

Провадження № 14-91 цс 20


Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пророка В. В.,

суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом виконуючого обов`язки керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Державне підприємство "Миколаївське лісове господарство", Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання державного акта недійсним, витребування земельної ділянки

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 21 листопада 2018 року, ухвалене суддею Лазаревою Г. М., та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,та

ВСТАНОВИЛА:

1. У серпні 2017 року виконуючий обов`язки керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Державне підприємство "Миколаївське лісове господарство" (далі - ДП "Миколаївське лісове господарство"), Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання державного акта недійсним, витребування земельної ділянки.

2. Позовна заява мотивована тим, що пунктом 10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 13 березня 2008 року № 22/51 ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 000,00 кв. м за рахунок земель ДП "Миколаївське лісове господарство" з метою передання її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 на підставі пунктів 35, 35.1 рішення Миколаївської міської ради від 19 грудня 2008 року № 31/52.

3. Рішенням Миколаївської міської ради від 19 грудня 2008 року затверджений проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1 000,00 кв. м з кадастровим номером 4810136600:05:001:0042 із зазначеним цільовим призначенням на АДРЕСА_1 (далі - спірна земельна ділянка), а 26 лютого 2009 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 249435.

4. 24 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу зазначеної спірної земельної ділянки, на підставі якого 15 грудня 2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис за № 8153328 про набуття ОСОБА_2 права власності на цю земельну ділянку.

5. Посилаючись на те, що земельна ділянка отримана з порушенням вимог чинного земельного та лісового законодавства, оскільки належала до земель державної власності лісогосподарського призначення, не вилучалася із користування ДП "Миколаївське лісове господарство", передання її у власність належним чином не погоджувалося, а будівництво на спірній земельній ділянці житлового будинку проведене з порушенням норм законодавства, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати пункти 35, 35.1 рішення Миколаївської міської ради від 19 грудня 2008 року № 31/52 про погодження проєкту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки; визнати недійсним виданий 26 лютого 2009 року ОСОБА_1 державний акт серії ЯЗ № 249435; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації зазначену спірну земельну ділянку у придатному для використання стані шляхом знесення розташованого на ньому об`єкта нерухомості - житлового будинку.

6. Рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 21 листопада 2018 року позов виконуючого обов`язки керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації задоволений частково.

7. Визнано незаконними та скасовано пункти 35, 35.1 рішення Миколаївської міської ради від 19 грудня 2008 року № 31/52.

8. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 249435, який виданий ОСОБА_1 26 лютого 2009 року, та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010900100264.

9. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

10. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку у власність ОСОБА_1 була виділена із порушення норм земельного законодавства, а тому є підстави для визнання незаконними зазначених пунктів рішення міської ради про виділення їй земельної ділянки у власність, а також визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку. Вимоги прокурора про витребування земельної ділянки та знесення розташованого на спірній земельній ділянці житлового будинку є безпідставними, оскільки не встановлено порушень в діях ОСОБА_2

11. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 21 листопада 2018 року в частині вирішення позовної вимоги виконуючого обов`язки керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації про витребування земельної ділянки у придатному для використання стані шляхом знесення розташованого на ньому об`єкта нерухомості - житлового будинку скасоване та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення цієї вимоги.

12. Витребувано у ОСОБА_2 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації спірну земельну ділянку.

13. Визначено знести за рахунок ОСОБА_2 розташовані на спірній земельній ділянці житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами і паркан.

14. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін.

15. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації не з її волі іншим шляхом, тому є правові підстави для її витребування в останнього набувача та знесення житлового будинку.

16. У травні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

17. Касаційна скарга мотивована тим, що суди проігнорували заяву про застосування строку позовної давності. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку застосовуючи статтю 388 Цивільного кодексу України та статтю 152 Земельного кодексу України. Розмежування земель державної та комунальної власності на території міста Миколаєва до цього часу не проведено, а отже, міська рада законно розпорядилася спірною земельною ділянкою на користь ОСОБА_1 . Прокурор не навів жодного аргументу та не надав доказів наявності визначених законом підстав для його представництва в цій справі.

18. У липні та серпні 2019 року прокуратура Миколаївської області та Миколаївська обласна державна адміністрація подали відзиви на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 червня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі.

20. 20 травня 2020 рокуухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

21. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики (частина п`ята статті 403 ЦПК України ).

22. Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

23. Елементом верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

24. На думку ЄСПЛ, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "C. G. та інші проти Болгарії" від 24 квітня 2008 року (C. G. and Others v. Bulgaria, заява № 1365/07, § 39), "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява № 21722/11, § 170)).

25. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11 листопада 1996 року (Cantoni v. France, заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" від 11 квітня 2013 року (Vyerentsov v. Ukraine, заява № 20372/11, § 65)).

26. У цій справі прокурор заявив вимогу, зокрема, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:05:001:0042 у придатному для використання стані шляхом знесення розташованого на ньому об`єкта нерухомості - житлового будинку.


................
Перейти до повного тексту