П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 554/9719/18
Провадження № 14-78цс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Лященко Н. П.
суддів: Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Полтавської міської ради на постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2019 року (у складі колегії суддів Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Чумак О. В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, треті особи: Полтавська міська рада, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позивачі зазначали, що згідно з додатком 1 до рішення Виконавчого комітету Полтавської міської Ради депутатів трудящих від 27 грудня 1954 року № 862 "Про затвердження матеріалів обміру кварталів" затверджено квартал № 447 будинку АДРЕСА_1 та зареєстровано землекористування у розмірі 2 331 кв. м земельної ділянки.
Відповідно до викопіювання з кварталу № 447 у місті Полтаві на садибній ділянці АДРЕСА_1 розміщені житловий будинок, сараї, гаражі, вбиральня.
На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 лютого 2010 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1, про що зроблено відповідний запис від 26 січня 2010 року за номером 39 та зареєстрованого в Приватному підприємстві "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (далі - ПП ПБТІ "Інвентаризатор") від 12 лютого 2010 року.
Право власності на квартиру НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 7310 від 25 листопада 2011 року.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло, виданим Управлінням житлово-комунального господарства від 10 грудня 2008 року, квартира НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 належить на праві приватної часткової власності ОСОБА_3 .
Відповідно до реєстраційного напису ПП ПБТІ "Інвентаризатор" від 29 січня 1998 року № 122 ОСОБА_4 належить на праві приватної власності квартира
НОМЕР_4 на АДРЕСА_1. Будинок АДРЕСА_1 відповідно до пункту статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" належить до багатоквартирного будинку.
Рішенням Шевченківської районної у місті Полтаві ради дев`ятої сесії VII скликання від 23 червня 2016 року "Про поділ та об`єднання земельних ділянок", зокрема пунктом 8, погоджено виділення в окрему садибу земельної ділянки площею 430 кв. м на АДРЕСА_2, яка виділена ОСОБА_6 рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 23 червня 2011 року, та пунктом 8.1 створеній садибі присвоєно адресу: АДРЕСА_4 .
Пунктом 8.2 зазначеного рішення ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 430 кв. м за адресою АДРЕСА_4, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Пунктом 8.4 цього рішення за садибою на АДРЕСА_2 зареєстровано земельну ділянку площею 902 кв. м.
Позивачі вказували, що орган місцевого самоврядування самоправно збільшив розмір земельної ділянки за рахунок суміжних земель, що перебували у їх користуванні.
Рішенням Шевченківської районної у місті Полтаві ради дванадцятої сесії VII скликання від 26 жовтня 2017 року "Про поділ та об`єднання земельних ділянок", зокрема пунктом 6, погоджено об`єднання в одну садибу загальною площею 2 430 кв. м земельних ділянок за адресами: по АДРЕСА_2 ( ділянка площею 1 тис. кв. м), АДРЕСА_4 (ділянка площею 430 кв. м) та АДРЕСА_3 (ділянка площею 1 тис. кв. м), які належать ОСОБА_5 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 червня 2017 року. Пунктом 6.1 цього ж рішення створеній садибі присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .
Пунктами 6.2, 6.3 рішення Шевченківської районної у місті Полтаві ради дванадцятої сесії VII скликання від 26 жовтня 2017 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки на АДРЕСА_2 площею 2 430 кв. м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та зобов`язано громадянку ОСОБА_5 провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на АДРЕСА_2 у порядку, встановленому чинним законодавством.
Рішенням Полтавської міської ради від 24 травня 2018 року "Про надання згоди на розміщення багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями на земельних ділянках по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 " надано згоду ОСОБА_5 на розміщення багатоквартирних житлових будинків із вбудованими нежитловими приміщеннями на власній земельній ділянці площею 0,243 га на АДРЕСА_2 та земельній ділянці площею 0,1029 га на АДРЕСА_3 за умови об`єднання та зміни цільового призначення земельних ділянок з присвоєнням адреси та внесення змін до містобудівної документації.
Згідно із викопіюванням з кварталу № 447 у місті Полтаві садибна ділянка на АДРЕСА_3 має площу 2 331 кв. м, а внаслідок об`єднання земельних ділянок на АДРЕСА_2, АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 відбулося накладення меж, унаслідок чого порушено право позивачів на користування земельною ділянкою, яка було надана будинку АДРЕСА_1 .
Окрім того позивачі зазначили, що на час отримання ОСОБА_5 державного акта на право приватної власності на земельну ділянку на АДРЕСА_2 було встановлено факт самовільного захоплення суміжної земельної ділянки на АДРЕСА_1, при цьому погодження меж цієї земельної ділянки з усіма суміжними власниками та землекористувачами, зокрема з ОСОБА_1, проведено не було.
З наведених підстав позивачі просили усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним та скасування пункту 8.4 рішення Шевченківської районної у місті Полтаві ради дев`ятої сесії VII скликання від 23 червня 2016 року "Про поділ та об`єднання земельних ділянок", пунктів 6, 6.1., 6.2, 6.3 рішення Шевченківської районної у м. Полтаві ради двадцятої сесії VII скликання від 26 жовтня 2017 року "Про поділ та об`єднання земельних ділянок".
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 15 квітня 2019 року закрито провадження у справі на підставі частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Судові витрати у розмірі 704,80 грн віднесено на користь держави. Роз`яснено, що позовна заява підлягає розгляду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 15 квітня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позов у цій справі поданий щодо захисту порушеного приватного майнового права, оспорювання рішення органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень поглинається спором про речове приватне право, а його захист відбувається у порядку цивільного судочинства.
01 липня 2019 року Полтавська міська рада через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила її скасувати і залишити в силі судове рішення місцевого суду.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що матеріали справи не містять жодного доказу факту виникнення між сторонами приватноправових відносин щодо земельної ділянки площею 2 331 кв. м на АДРЕСА_1 . Позивачі не надали доказів щодо виникнення та існування у них майнових прав на земельні ділянки на АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_3, які були предметом оспорюваних рішень Шевченківської районної у м. Полтаві ради, тому висновок суду щодо існування між сторонами приватноправових відносин є помилковим. Сторони у справі визнають та не оспорюють ту обставину, що власником усіх спірних земельних ділянок є виключно територіальна громада міста Полтави. Спірні правовідносини, у яких відповідач приймав оспорювані рішення, реалізуючи свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, підпадають під юрисдикцію адміністративного суду та повинні розглядатися за правилами КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 26 березня 2020 року - справу призначено до судового розгляду.
Частиною шостою статті 403 ЦПК України встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року справу переданона розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що у цій справі заявником оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо встановленого кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.