Ухвала
16 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 233/3676/19
Провадження № 14-65 цс 20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про розгляд у відкритому судовому засіданні з викликом сторін справи за позовом Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" до ОСОБА_2, третя особа - Виконавчий комітет Дружківської міської ради Донецької області про переукладення договору та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" про припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" на постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року; про забезпечення розгляду цієї справи за участю учасників справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; про забезпечення участі ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні; про трансляцію судових засідань у Великій Палаті Верховного Суду в мережі Інтернет на YouTube каналі "Судова влада України" і на порталі "Судова влада України"; про повернення справи на розгляд відповідній колегії Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду; про закриття касаційного провадження у справі та
ВСТАНОВИЛА:
1. У лютому 2020 року Приватне акціонерне товариство "АПК-ІНВЕСТ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просило скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року та залишити без змін рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2019 року.
2. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року відкрите касаційне провадження у справі, а ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України).
3. Ухвалою від 15 квітня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила до розгляду зазначену справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
4. 25 травня 2020 року та 01 червня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли зазначені клопотання ОСОБА_1
5. Перевіривши наведені ОСОБА_1 на обґрунтування клопотань доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.
6. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
7. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
8. Тобто, розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним ЦПК України. І лише у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень.
9. Крім цього, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що Верховний Суд є судом права, а не факту і Велика Палата Верховного Суду, діючи у межах повноважень та порядку, визначених частиною першою статті 400 ЦПК України, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, які можуть додатково пояснити учасники справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
10. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6 Конвенції, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).
11. Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).
12. Крім того, ЄСПЛ в своєму рішенні від 25 квітня 2002 року у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 64336/01) визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
13. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
14. На думку ЄСПЛ у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим ніж усні слухання і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
15. Велика Палата Верховного Суду створила учасникам процесу у справі № 233/3676/19 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
16. З огляду на вказане, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_2 висловлював свої аргументи щодо поданої касаційної скарги шляхом подання відзиву на касаційну скаргу, Велика Палата Верховного Суду відмовляє у задоволенні клопотань ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про розгляд справи № 233/3676/19 у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, забезпечення розгляд цієї справи за участю учасників справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та забезпечення її участі у судовому засіданні.
17. Щодо клопотання ОСОБА_1 про трансляцію судових засідань у Великій Палаті Верховного Суду в мережі Інтернет на YouTube каналі "Судова влада України" і на порталі "Судова влада України" Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 7 ЦПК України трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов`язковому порядку.
18. Аналогічні положення містяться у частині четвертій статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
19. Враховуючи те, що справа № 233/3676/19 розглядатиметься Великою Палатою Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, клопотання ОСОБА_1 про трансляцію судових засідань у Великій Палаті Верховного Суду в мережі Інтернет на YouTube каналі "Судова влада України" і на порталі "Судова влада України" задоволенню не підлягає.
20. Щодо клопотань ОСОБА_1 про повернення справи на розгляд відповідній колегії Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та закриття касаційного провадження Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
21. Частиною третьою статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.