Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 220/828/17
провадження № 61-42475св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор комунального підприємства "Великоновосілківське РБТІ", Державна архітектурно-будівельна інспекція України,
третя особа - Краснополянська сільська рада Великоновосілківського району Донецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 березня 2018 року у складі судді Якішиної О. М., постанову Апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2018 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Мироненко І. П., Принцевської В. П.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 березня 2018 року, постанову Апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, державного реєстратора комунального підприємства "Великоновосілківське РБТІ", Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Краснополянська сільська рада Великоновосілківського району Донецької області, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації декларацій, демонтаж самовільно збудованих господарських будівель та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником двох житлових будинків, які розташовані в АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,2816 га, яка розташована за тією ж адресою. ОСОБА_2 є власником сусіднього житлового будинку, розташованого за адресою:
АДРЕСА_2 , власником якого є позивачка, зведений її батьками у 1957 році у відповідності до норм ДБН. У 2009 році відповідачка ОСОБА_2 збудувала господарські споруди в умовах існуючої забудови з порушенням норм ДБН. Збудовані нею сараї (літ. Б-1, С-1) розташовані на відстані 0,8 м від будинку позивачки та безпосередньо під вікнами, тоді як згідно з пунктом 3.35 ДБН 360-92 сараї для домашніх тварин, птиці повинні бути розташовані від житлового будинку на відстані не менше 15 м.
Позивачка зазначає, що самочинне будівництво сараїв призвело до того, що у її будинку з`явилися волога, неприємний сморід, а під будинком почав руйнуватися підвал. Окрім того, у зв`язку із занадто близьким розташуванням сараю до будинку, порушені норми інсоляції. Сарай для утримання худоби відповідач обладнала піччю, у зв`язку з чим її будинок постійно перебуває у потенційній техногенній небезпеці.
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18 червня 2014 року за відповідачкою визнано право власності на вказані самочинно збудовані господарські будівлі.
На підставі цього рішення суду ДАБІ у Донецькій області була зареєстрована декларація про готовність об`єктів до експлуатації, а 14 листопада 2014 року відповідачка отримала свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно.
16 березня 2016 року Апеляційним судом Донецької області вказане рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області було скасовано, однак ДАБІ у Донецькій області відмовило у скасуванні реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
В березні 2017 року позивачка звернулася до державного реєстратора КП "Великоновосілківське РБТІ" з відповідними документами для часткового скасування свідоцтва про право власності в частині виключення з Реєстру прав на нерухоме майно інформації про господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_2, внесені на підставі вищезазначеної декларації, яка в свою чергу була зареєстрована на підставі рішення суду, яке скасовано судом апеляційної інстанції. Однак, отримала відмову, оскільки не є належним заявником.
Оскільки самочинно збудовані відповідачем сараї не відповідають вимогам державних будівельних норм та стандартів і призводять до руйнації належного їй на праві власності будинку, чим порушуються її права, звернулась з цим позовом до суду.
На підставі викладеного, уточнивши вимоги, ОСОБА_1 просила визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, скасувати реєстрацію декларації та зобов`язати державного реєстратора КП "Великоновосілківське БТІ" внести відповідні зміни до запису про право власності; зобов`язати відповідача демонтувати самовільно побудовані нею господарські будівлі; стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 березня 2018 року позов задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 знести за власний рахунок господарські будівлі літера В-1, літера С-1, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Скасовано реєстрацію декларації ДЦ №141142110332 від 30 липня 2014 року про готовність до експлуатації об`єкта будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Донецькій області.
Зобов`язано державного реєстратора КП "Великоновосілківське РБТІ" внести зміни до запису про право власності №7690952, зареєстрованого 14 листопада 2014 року реєстраційною службою Великоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області, виключивши з Реєстру інформацію про господарські будівлі літера В-1, літера С-1, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 560 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що права позивачки як власника суміжного домоволодіння були порушені зведенням ОСОБА_2 самочинно збудованих будівель на межі двох домоволодінь. При цьому державні будівельні та протипожежні норми були порушені у відношенні саме позивачки, а тому її права підлягають судовому захисту у обраний нею спосіб, що узгоджується з положеннями статей 15, 16, 391, 396 ЦК України.
При цьому місцевий суд, враховуючи висновок будівельно-технічної експертизи від 18 листопада 2013 року, відповідно до якого усунення допущених відповідачем порушень можливо лише шляхом демонтажу самочинно збудованих споруд, дійшов висновку, що позивачка довела належними та допустимими доказами, що технічна можливість перебудови об`єкта нерухомості відсутня, отже позовні вимоги про зобов`язання відповідача щодо знесення самочинного будівництва ґрунтуються на вимогах частини сьомою статті 376 ЦК України і підлягають задоволенню і в частині скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.
Вирішуючи вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, місцевий суд врахував, що внаслідок порушення відповідачем вимог містобудівного законодавства погіршується стан нерухомого майна, власником якого є позивачка та встановив наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2018 року рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами залишено поза увагою, що ОСОБА_1 із 2012 року у судовому порядку зверталася до судів різних інстанцій до тих самих відповідачів та заінтересованих третіх осіб із тими самими позовними вимогами, з тих самих підстав та позивачу у задоволені позовних вимог було відмовлено у повному обсязі, ці рішення судів набрали законної сили.
На думку заявника, наявні правові підстави для закриття провадження у справі.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скарги представник позивача просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 підтримує доводи своєї касаційної скарги.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що ОСОБА_1 є власником житлових будинків з надвірними побудовами АДРЕСА_1, а також є власником земельної ділянки на якій розташовані ці домоволодіння.
ОСОБА_2 є власником сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2 та земельної ділянки під ним.
Рішенням Краснополянської сільської ради від 28 липня 2010 року № 44 ОСОБА_2 було дозволено будівництво сараю для утримання домашніх тварин та приміщення для зберігання вугілля після отримання будівельного паспорту, проте у 2009 році техніком КП "Великоновосілківське РБТІ" на території домоволодіння ОСОБА_2 ці сараї літ. В-1, літ. С-1, виявлені як самочинно збудовані в 2009 році про що зазначено в технічному паспорті на будинок.
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18 червня 2014 рокуза ОСОБА_2 визнано право власності на самочинно збудовані сарай літ. В-1, сарай літ. С-1 та душ літ. Д-1.
На підставі цього рішення суду ДАБІ у Донецькій області була зареєстрована декларація про готовність об`єктів до експлуатації, а 14 листопада 2014 року відповідачка отримала свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно.
16 березня 2016 року Апеляційний суд Донецької області скасував рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18 червня 2014 року та відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудовані споруди.
Установлено, що спірні будівлі знаходяться на відстані 0,8 - 1,09 м від ділянки ОСОБА_1 та побудовані ОСОБА_2 у 2009 році в умовах існуючої забудови, оскільки будинок позивача зведено у 1957 році.
Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 18 листопада 2013 року № 364 господарські споруди ОСОБА_2 зведені з порушенням норм ДБН, вони можуть бути причиною вологості та часткових пошкоджень підвалу будинку, який належить ОСОБА_1 . Крім того, сарай літера Б-1 розташований на відстані 0,8 м від огорожі будинку ОСОБА_1, тоді як згідно з пунктом 3.35 ДБН 360-92 сараї для домашніх тварин, птиці повинні бути розташовані від житлового будинку на відстані не менше 15 м, гараж та сарай літера С-1 також розташовані з порушенням ДБН. Виправлення допущених протиріч ДБН належних ОСОБА_2 будівель літ. "В-1", "С-1" та літ. "Г-1", розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_2, по відношенню до домоволодіння ОСОБА_1 можливо лише шляхом демонтажу.
Згідно із актом обстеження земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 27 вересня 2012 року відповідачем збудовані будівлі на відстані 0,9-1,10 м від житлового будинку позивача без врахування норм і правил забезпечення інсоляцією житлових будинків, що є порушенням вимог пунктів 3.24*, 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Плануванння і забудова міських і сільських поселень".
Відповідно до довідки начальника сектора НПО УЗД ГУ ДІТБ в Донецькій області від 05 листопада 2012 року № 582 вбачається, що господарські будівлі на подвір`ї ОСОБА_2 збудовані з порушенням протипожежних норм.
Згідно з листом в.о. начальника управління Держпродспоживслужби у Великоновосілківському районі від 31 серпня 2017 року № 01-26/110 вбачається, що при забудові господарських будівель та споруд відстані від житлового будинку ОСОБА_2 витримані, а відстані від житлового будинку (вікон) ОСОБА_1 не витримані.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду