Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 520/7785/15-ц
провадження № 61-41447св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний" до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за касаційною скаргою адвоката Гришка Сергія Олександровича як представника ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2016 року у складі судді Пучкова І. М. та на постанову Апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2018 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Кононенко Н. А., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний", банк) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 52 617,59 доларів США та 552 876,33 грн заборгованості за кредитним договором від 10 липня 2017 року № В343.
В обґрунтування заявлених вимог ПАТ АБ "Південний" посилалося на те, що 10 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № В343, за умовами якого банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти в сумі 92 000 доларів США, а остання зобов`язалася повернути кредит в тій же сумі 09 липня 2009 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 13 % річних.
До кредитного договору неодноразово вносилися зміни згідно з додатковими угодами від: 28 вересня 2007 року, 09 липня 2009 року, 30 листопада 2009 року, 28 травня 2010 року, 30 червня 2010 року, 30 липня 2010 року, 31 серпня 2010 року, 29 грудня 2010 року, 28 грудня 2011 року, 29 березня 2012 року, 28 вересня 2012 року, 01 лютого 2013 року, 01 квітня 2013 року та 30 вересня 2013 року.
З урахуванням додаткових угод банк надав кредит відповідачу в сумі 92 000 доларів США, а остання зобов`язалася повернути грошові кошти згідно з графіком платежів за кредитним договором, не пізніше 28 березня 2014 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 5 % річних.
Відповідач свої зобов`язання повністю не виконала, у результаті чого станом на 18 травня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 52 617,59 доларів США та 552 876,33 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 48 520,30 доларів США; заборгованість за простроченими процентами в сумі 4 097,29 доларів США; штраф за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 216 719,91 грн; пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом у сумі 336 156,42 грн.
Враховуючи наведене, ПАТ АБ "Південний" просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 08 грудня 2016 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Південний" заборгованість за кредитним договором від 10 липня 2007 року № В 343 у розмірі 52 617,59 доларів США та 552 876,33 грн, які складаються з: заборгованості за кредитом - 48 520,30 доларів США; заборгованості за
простроченими відсотками - 4 097,29 доларів США; штрафу за прострочення сплати відсотків - 216 719,91 грн; пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 336 156,42 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Південний" судовий збір у розмірі 3 654 грн.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відповідачем не виконано умов кредитного договору.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Одеської області постановою від 14 червня 2018 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2016 року в частині стягнення прострочених процентів змінив, зменшив їх розмір до 1 266,49 доларів США. В решті рішення залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що ОСОБА_1 не підписувала кредитні зобов`язання не підтверджено належними та допустимими доказами. ОСОБА_1 не було подано заяви щодо застосування строку позовної давності відповідно до вимог частини третьої статті 267 ЦК України. Висновок районного суду щодо розрахунку заборгованості за простроченими процентами не відповідає умовам кредитного договору, так як розрахована після припинення строку дії, а тому в цій частині рішення районного суду підлягає зміні виходячи з вимог пункту 3 частини першої статті 376 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду адвокат Гришко С. О. як представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2016 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
ОСОБА_1 не підписувала кредитний договір та грошові кошти за його умовами не отримувала, доказом чого міг бути висновок експерта за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи, яка була призначена ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2015 року.
Однак, провести судово-почеркознавчу експертизу виявилося неможливим з причин ненадання банком оригіналів витребуваних експертом документів, саме тих документів, з копіями яких банк звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
Банк своїми діями фактично підтвердив відсутність у нього оригіналів документів, які нібито були підписані відповідачем, а суд першої інстанції проігнорував відповідні дії банка та не висвітлив їх у своєму рішенні.
Апеляційний суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, чим позбавив її права надання до суду доказів, які б могли підтвердити факт того, що вона не підписувала кредитні зобов`язання, за яких з неї стягується значна сума грошових коштів.
14 червня 2018 року банком до суду надані пояснення щодо розрахунку заборгованості від 14 червня 2018 року за кредитним договором станом на 18 травня 2015 року, в який включені 3 % річних за період з 28 березня 2014 року до 18 травня 2015 року в розмірі 1 682,04 доларів США, однак в позові банк не заявляв таких вимог.
Крім того, представник відповідача, ОСОБА_3, перебуваючи в судовому засіданні Апеляційного суду Одеської області 14 червня 2018 року в момент розгляду апеляційної скарги не мав належних повноважень, оскільки його представництво за нотаріально посвідченою довіреністю припинило свою дію 11 червня 2018 року, однак апеляційний суд не звернув на це уваги та допустив його до слухання справи, хоча повинен був переконатися в його повноваженнях.
22 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ АБ "Південний" мотивований тим, що доводи, наведені в касаційній скарзі є безпідставними, надуманими та такими, що не підтверджені жодними належними доказами та не відповідають обставинам справи, суди попередніх інстанцій вірно визначилися з характером спірних правовідносин, які виникли між сторонами, дали їм належну оцінку, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, правильно встановили обставини справи та детально перевірили надані докази, вірно застосували норми матеріального та процесуального права.
Заборгованість позичальника підтверджується розрахунками та виписками, наданими банком, які є достатніми та належними доказами, що підтверджують заборгованість позичальника, яка була обчислена відповідно до умов кредитного договору, приписів ЦК України та Закону України "Про захист прав споживачів".
Подання відповідачем клопотання про призначення експертизи є зловживанням правами з боку відповідача та здійснюється лише з метою затягування розгляду справи.
Проведення експертизи кредитного договору з метою визнання його недійсним не може здійснюватися в процесі розгляду даної справи, оскільки предметом її розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором, а зустрічних позовних вимог про визнання його недійсним відповідач не заявляла.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Одеси.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року зупинено виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2016 року та постанови Апеляційного суду одеської області від 14 червня 2018 року до завершення розгляду касаційної скарги.
12 жовтня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
15 квітня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду № 1102/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та призначено справу судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 липня 2007 року між ПАТ АБ "Південний" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № В343, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 92 000 доларів США зі сплатою 13 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 09 липня 2009 року.
Крім того, між ПАТ АБ "Південний" та ОСОБА_1 укладено ряд додаткових угод до кредитного договору від 10 липня 2007 року № В343, а саме:
додаткова угода від 28 вересня 2007 року, умовами якої змінено редакцію додатків № 1 та 2 до договору;
додаткова угода від 09 липня 2009 року, умовами якої забезпечено зобов`язання ОСОБА_1 заставою майнових прав на майбутню нерухомість з наступною іпотекою, порукою ТОВ "ЮГК Діамант", порукою фізичної особи ОСОБА_2 ;
додаткова угода від 30 листопада 2009 року, умовами якої змінено кінцевий термін повернення кредиту - 28 травня 2010 року;
додаткова угода від 28 травня 2010 року, умовами якої змінено кінцевий термін
повернення кредиту - 30 червня 2010 року;
додаткова угода від 30 червня 2010 року, умовами якої було змінено кінцевий термін повернення кредиту - 30 липня 2010 року;
додаткова угода від 30 липня 2010 року, умовами якої змінено кінцевий термін повернення кредиту - 31 серпня 2010 року;
додаткова угода від 31 серпня 2010 року, умовами якої змінено кінцевий термін повернення кредиту - 29 грудня 2010 року;
додаткова угода від 29 грудня 2010 року, умовами якої змінено кінцевий термін повернення кредиту - 28 грудня 2011 року;
додаткова угода від 28 грудня 2011 року, згідно з умовами якої кредитний договір викладено у новій редакції;
додаткова угода від 29 березня 2012 року, умовами якої змінено кінцевий термін повернення кредиту - 28 вересня 2012 року;
додаткова угода від 28 вересня 2012 року, згідно з умовами якої кредитний договір викладено у новій редакції;
додаткова угода від 01 лютого 2013 року, умовами якої змінено кінцевий термін повернення кредиту - 29 березня 2012 року;