Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 369/9735/15-ц
провадження № 61-10742св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк",
представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідач-1 - ОСОБА_6,
представники відповідача-1: ОСОБА_7, ОСОБА_8,
відповідач-2 - ОСОБА_9 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва у складі Бартащук Л. П. від 09 березня 2016 року та постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Українець Л. Д., Оніщука М. І., Немировської О. В. від 10 січня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 02 вересня 2004 року між акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - АКБ "Правекс-Банк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "Правекс-Банк", та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 796-025/04Р, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 29 900,00 дол. США, який зобов`язався повернути до 02 вересня 2014 року зі сплатою 14% річних. Цього ж дня на забезпечення виконання вказаного договору між позивачем та ОСОБА_9 укладено договір поруки № 796-025/04Р з терміном дії до 02 вересня 2017 року, за умовами якого остання зобов`язалася солідарно з боржником відповідати перед позивачем за виконання зобов`язання за указаним кредитним договором.
У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України відповідачі зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконували, чим порушили умови кредитного договору. У звʼязку із чим виникла заборгованість, яка станом на 16 липня 2015 року становить 43 294,12 дол. США, із яких: сума боргу за кредитом - 14 750,00 дол. США; відсотки за користування кредитом - 8 889,93 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 11 906,35 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 7 747,84 дол. США, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 березня 2016 року позов ПАТ КБ "Правекс-Банк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором від 02 вересня 2004 року № 796-025/04Р у сумі 43 294,12 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник ОСОБА_6 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості, а оскільки відповідно до закону та умов договору поруки поручитель ОСОБА_9 зобов`язалася нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником кредитних зобов`язань, суд стягнув солідарно з відповідачів на користь банку кредитну заборгованість.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 березня 2016 року скасовано, позов ПАТ КБ "Правекс-Банк" задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором від 02 вересня 2004 року № 796-025/04Р у сумі 30 038,14 дол. США.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки справу розглянуто судом за відсутності відповідачів, не повідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду справи й ОСОБА_6 обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, то в силу вимог пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення. З урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності, стягнення пені обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, тому пеня підлягає стягненню за період з 27 серпня 2014 року по 16 липня 2015 року.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У лютому 2018 року ОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточнення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом не враховано, що сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту та прострочених відсотків, є непропорційно великою сумою компенсації, а наведений позивачем розрахунок кредитної заборгованості є неповним та був здійснений без експертного дослідження. Крім того, суд залишив без належного реагування клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення спору про визнання кредитного договору від 02 вересня 2004 року № 796-025/04Р недійсним.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 369/9735/15-ц з Дніпровського районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від від 02 червня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 02 вересня 2004 року між АКБ "Правекс-Банк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Правекс-Банк", та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 796-025/04Р, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 29 900,00 дол. США, який зобов`язався повернути до 02 вересня 2014 року зі сплатою 14% річних.
Сторони кредитного договору обумовили щомісячне повернення кредиту в сумі 250 дол. США (пункт 4.1. кредитного договору), а проценти за користування кредитними коштами позичальник мав сплачувати до 10-го числа щомісяця (пункт 4.2. кредитного договору).
Згідно з пунктом 9.1. кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування грошовими коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в пункті 1.2. даного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.
02 вересня 2004 року на забезпечення виконання вказаного кредитного договору між позивачем та ОСОБА_9 укладено договір поруки № 796-025/04Р з терміном дії до 02 вересня 2017 року, за умовами якого остання зобов`язалася солідарно з боржником відповідати перед позивачем за виконання зобов`язання за указаним кредитним договором.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 16 липня 2015 року становить 43 294,12 дол. США, із яких: сума боргу за кредитом - 14 750,00 дол. США; відсотки за користування кредитом - 8 889,93 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 11 906,35 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 7 747,84 дол. США, яку банк просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.