Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 335/9659/14
провадження № 61-45542св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представники позивача: Демченко Андрій Вікторович, Літенко Олександр Олександрович, Пшенична Катерина Олегівна, Букач Яна Вікторівна, Шуліка Аліна Володимирівна, Якушев Сергій Олександрович,
відповідач - ОСОБА_7,
представник відповідача - адвокат Вишняков Дмитро Олександрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 , подану представником - адвокатом Вишняковим Дмитром Олександровичем, на постанову апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Маловічко С. В., Кочеткової І. В. від 05 вересня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", яке змінило найменування на акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 04 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № ZPC0G40000003173, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 299 212,50 грн, який зобов`язався повернути не пізніше 04 лютого 2038 року зі сплатою 15% річних.
У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, чим порушив умови кредитного договору. У звʼязку із чим виникла заборгованість, яка станом на 17 січня 2015 року становить 1 246 662,09 грн, із яких: 309 158,97 грн - заборгованість за кредитом; 496 438,51 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 441 064,61 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобовʼязань за договором, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Указану справу суди розглядали неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2015 року у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем пропущено позовну давність, передбачену статтею 257 ЦК України, оскільки останній платіж відповідачем було здійснено 03 жовтня 2008 року, а з позовом банк звернувся лише 17 січня 2014 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2015 року скасовано, позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором станом на 17 січня 2015 року в сумі 852 363,37 грн, із яких: 309 158,97 грн - заборгованість за кредитом; 274 102,97 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 187 101,43 грн - пеня.
В іншій частині позову АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що із зверненням 11 серпня 2012 року АТ КБ "ПриватБанк" до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки позовна давність щодо щомісячних платежів, які підлягали до сплати за кредитним договором, починаючи з 11 серпня 2009 року була перервана. Оскільки кредитор використав своє право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів та пені шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку за рахунок переданого в іпотеку майна, то такими діями кредитор змінив на власний розсуд умови основного зобовʼязання щодо строку дії договору, тому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося. З урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності, стягнення пені обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, тому пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором підлягає стягненню з відповідача за період з 17 січня 2013 року по 17 січня 2014 року.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року представник ОСОБА_7 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що твердження суду апеляційної інстанції про переривання позовної давності є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення кредитної заборгованості не пов`язані між собою. Крім того, банк у повному обсязі реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, а Закон України "Про іпотеку" не передбачає право іпотекодержателя на повторне звернення стягнення на предмет іпотеки. Наданий до суду апеляційної інстанції розрахунок кредитної заборгованості є неповним. Також позивачем не надано належним та допустимих доказів видачі кредитних коштів та отримання їх відповідачем. Крім того, судом не враховано, що постановою господарського суду Запорізької області від 23 липня 2012 року у справі № 5009/2624/12 ФОП ОСОБА_7 визнано банкрутом, а АТ КБ "ПриватБанк" був кредитором в указаній справі за кредиторськими вимогами згідно кредитного договору, що є предметом даного розгляду. Тому вказаний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 335/9659/14-ц з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від від 02 червня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 04 лютого 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № ZPC0G40000003173, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 299 212,50 грн зі строком погашення не пізніше 04 лютого 2038 року на придбання у власність окремої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_7 зобов`язався у строк на умовах, визначених цим кредитним договором, повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом в розмір 15% річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.
02 жовтня 2008 року ОСОБА_7 повідомив банк про прийняття ним рішення щодо зміни валюти кредиту за договором про іпотечний кредит від 04 лютого 2008 року № ZPG0G40000003173 та просив залишок заборгованості за даним договором в розмірі 304 890,50 грн конвертувати в валюту долари США за курсом процессінгу на дату укладення додаткової угоди до договору.
02 жовтня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 04 лютого 2008 року № ZPG0G40000003173, відповідно до пункту 8.1 якої залишок заборгованості ОСОБА_7 за вказаним договором складає 304 890,50 грн, що еквівалентно 60 978,10 дол. США; погашення кредиту провадиться в строки відповідно до графіка погашення кредиту (додаток № 1), який розраховується згідно залишку заборгованості за кредитом станом на 02 жовтня 2008 року, а саме з 02 жовтня 2008 року до 04 жовтня 2031 року.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 17 січня 2015 року становить 1 246 662,09 грн, із яких: 309 158,97 грн - заборгованість за кредитом, 496 438,51 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 441 064,61 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, яку банк просив стягнути з відповідача на свою користь.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_7, подану представником - адвокатом Вишняковим Д. О., на постанову апеляційного суду Запорізької області від 05 вересня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.