Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 658/4229/18
провадження № 61-9102св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 січня 2019 року у складі судді Под?ячевої І. Д. та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у складі колегії суддів:
Кутурланової О. В., Майданіка В. В., Орловської Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"
(далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 11лютого 2011 року відповідно до укладеного договору б/н ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256 та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між відповідачем та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 31 серпня 2018 року утворилась заборгованість у розмірі
189 249,66 грн, з яких: 2 641,27 грн - заборгованість за кредитом,
180 788,28 грн - заборгованість по процентами за користування кредитом,
5 820,11 грн заборгованість по пені та комісії.
АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 11 лютого 2011 року у розмірі 110 704,69 грн, з яких: 2 641,27 грн - заборгованість за кредитом,
108 063,42 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом з
10 травня 2012 року по 29 січня 2018 року та судові витрати в розмірі
1 762,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 січня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовлячи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 січня
2019 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
03 травня 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 січня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що підписуючи анкету-заяву від 11 лютого 2011 року відповідач пройшов ідентифікацію в банку, а тому повторне заповнення будь-яких анкет-заяв або підписання інших додаткових документів не вимагалося згідно до процедури, що затверджена наказами по банку.
10 травня 2012 року при зверненні ОСОБА_1 до відділення банку, їй було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку "Універсальна" за
№ НОМЕР_1 зі строком дії до 03/16, тобто до 31 березня 2016 року. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, не перевірили належним чином доводи, які мають значення для правильного вирішення справи, не перевірили належним чином строку дії кредитної картки. Позивачем надані належні та допустимі докази по справі. Наданий також розрахунок заборгованості, у якому вказані суми відсотків, пені та інші суми відповідно до кредитного договору. Відповідачем ці докази не спростовані.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Каховського міськрайонного суду Херсонської області.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 січня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 11 лютого 2011 року між сторонами укладено анкету-зяву, згідно якого відповідач отримала "Сберкнижку (Депозит)" (а. с. 10, 51).
У заяві позичальника домовленості сторін щодо встановлення строку дії договору немає. У підписаній відповідачем анкеті-заяві відсутня конкретна сума кредитного ліміту.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 просила застосувати строк позовної давності (а. с. 116).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.
Проте, з повністю такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не можна.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення повністю не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
11 лютого 2011 року між сторонами укладено договір, згідно якого відповідач отримала "Сберкнижку (Депозит)".
У заяві позичальника домовленості сторін щодо встановлення строку дії договору немає.
За таких обставин аргументи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності є безпідставними та необґрунтованими.
Що суті заявлених позовних вимог Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ "ПриватБанк", яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між АТ КБ "ПриватБанк" та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір у розмірі 2 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ "ПриватБанк", яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна, 30 днів пільгового періоду"; витяг з умов та правил надання банківських послуг.
Як вбачається з анкети-заявипро приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача.
Разом з тим, розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.
У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та