Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 711/8696/15-ц
провадження № 61-10645св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2016 року в складі судді Колода Л. Д. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В., Ювшина В. І.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 08 лютого 2013 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до умов якого він передав відповідачу грошову суму в розмірі 20000,00 доларів США, строком повернення якого не визначили. Вказував, що він 27 та 29 травня 2015 року направляв на адресу ОСОБА_2 вимоги про повернення грошових коштів за розпискою, але відповідач на вказані вимоги не відреагував, кошти не повернув.
З урахуванням викладеного, та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь борг у розмірі 498 200,00 грн, 3 % річних у розмірі 15 478,32 грн, інфляційні збитки в розмірі 35 404,30 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2016 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 08 лютого 2013 року в розмірі 498 200,00 грн, 3 % річних у розмірі 15 478,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 35 404,30 грн, судові витрати у розмірі 1 800,00 грн, витрати повязані з наданням позивачу платних юридичних послуг в розмірі 3 375,00 грн, а усього 554 257,62 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 5 542,57 грн.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що між сторонами існують договірні відносини з повернення позики у розмірі 20000,00 доларів США, зобов`язання за якими відповідачем не виконано, що призвело до порушень прав позивача, які підлягають захисту, з урахуванням вимог частини другої статті 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2018 року ОСОБА_2 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що між сторонами існували боргові зобов`язання, від виконання яких відмовлявся відповідач, оскільки надана позивачем розписка не може свідчити про укладення між сторонами договору позики, в ній відсутня інформація про умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що згідно з розпискою від 08 лютого 2013 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 у борг гроші в сумі 20 000,00 дол. США, без зазначення терміну їх повернення.
27 та 29 травня 2015 року ОСОБА_2 було направлено вимоги про повернення боргу за розпискою, проте відповідач борг не повернув.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Згідно статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.