Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 154/1435/18-ц
провадження № 61-22414св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Володимир-Волинського районного нотаріального округу Велимчаниця Анатолій Іванович
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, поданою представником - адвокатом
Свередюк Юлією Анатоліївною, на постанову Волинського апеляційного суду
від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,
ОСОБА_3 про визнання довіреності удаваним правочином та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 січня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено
без розгляду. Скасовано арешт та заборону відчуження на належне ОСОБА_3 на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення торгового центру /Ж-1/ загальною площею 2 363,6 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ; адміністративне приміщення /А-2/ загальною площею 165,7 кв. м,
що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення торгового центру /З-1/ загальною площею 184 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ; земельна ділянка загальною площею 0,5647 га, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710200000:01:004:2783, цільове призначення - для обслуговування об`єктів комерційного призначення (торгового комплексу), накладений ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області 01 червня 2018 року.
Постановою Волинського апеляційного суду України від 10 квітня 2019 року задоволено апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1, ухвалу Володимир-Волинського міського суду від 17 січня 2019 року в цій справі скасовано,
а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 26 липня 2019 року позов ОСОБА_1 у цій цивільній справі залишено без розгляду. Скасовано арешт
та заборону відчуження на належне ОСОБА_3 на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення торгового центру /Ж-1/ загальною площею 2 363,6 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ; адміністративне приміщення
/А-2/ загальною площею 165,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення торгового центру /З-1/ загальною площею 184 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка загальною площею 0,5647 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0710200000:01:004:2783, цільове призначення - для обслуговування об`єктів комерційного призначення (торгового комплексу), накладений ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області 01 червня 2018 року.
У січні 2019 року відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про відшкодування витрат на правничу допомогу. Клопотання мотивує тим,
що позивач ОСОБА_1 зловживав своїми процесуальними правами, неодноразово не з`являвся в судові засідання, внаслідок чого позов залишено без розгляду. Такі дії позивача зумовили понесення відповідачем ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, які вона просить стягнути з позивача ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області
від 19 вересня 2019 року клопотання відповідача ОСОБА_3 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, подане 17 січня 2019 року, задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Володимир-Волинської районного нотаріального округу Велимчаниця А. І., про визнання довіреності удаваним правочином та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Задовольняючи клопотання та стягуючи з позивача на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу, суд першої інстанції виходив зі складності справи та обсягом виконаних адвокатом робіт та послуг у цій справі, витраченого ним часу, співрозмірності розміру витрат.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 19 вересня
2019 року скасовано, в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції та відмовляючи
у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд виходив із того, що з наданих суду доказів неможливо оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені у цій справі,
з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою і співмірною і не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для їх стягнення.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх узагальнені доводи
У грудні 2019 року ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Свередюк Ю. А.подала до Верховного суду касаційну скаргу на постанову в якій, посилаючись
на порушення апеляційним судом норм процесуального права, заявник просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати й залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції, не звернув увагу на те,
що повторно позов судом було залишено без розгляду у зв`язку
з неправомірними діями позивача, який, достовірно знаючи про пропуск строку позовної давності, все ж звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання довіреності удаваним правочином та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, не з`являвся в судові засідання, тобто зловживав своїми процесуальними правами, а відтак - відповідач ОСОБА_3 має право на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Крім того вказує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката
з клієнтом і може бути змінений лише за їхньою взаємною згодою, а суд не може втручатися у відносини адвоката та клієнта. Отже, враховуючи те, що між адвокатом Свередюк Ю. А. та ОСОБА_3 розмір гонорару обчислюється
у фіксованому розмірі, відсутність інформації про затрачений час для виконання робіт не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Також вказує, що оскільки ОСОБА_3 вимоги щодо надання розписки про виконання робіт (професійної правничої допомоги) не вимагала, акт приймання-передачі виконаних робіт не складався, а факт прийняття виконання ОСОБА_3 робіт щодо надання правничої допомоги підтверджується оплатою відповідних послуг, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера.
Позиція інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_3 на адресу Верховного Суду
не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 154/1435/18-ц з Володимир-Волинського міського суду Волинської області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 лютого 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Володимир-Волинського районного нотаріального округу Велимчаниця А. І.,
про визнання довіреності удаваним правочином та визнання недійсними договорів купівлі-продажу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 17 вересня 2018 року між адвокатом Свередюк Ю. А.,
що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю
№ 431, виданого на підставі рішення Волинської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 грудня 2009 року, і ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання довіреності удаваним правочином та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 у вказаній справі залишено без розгляду.
Відповідно до розрахунку витрат на правничу допомогу від 17 січня 2019 року
на виконання договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2018 року були вчинені наступні дії: збір доказів для написання відзиву - 1 000,00 грн, написання відзиву на позовну заяву - 5 000,00 грн, представництво інтересів в суді (фіксована оплата) - 4 000,00 грн.
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 3 від 17 січня 2019 року ОСОБА_3 сплатила Свередюк Ю. А. 10 000,00 грн на виконання договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2018 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційних скарг) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_3, поданою представником - адвокатом Свередюк Ю. А., на постанову Волинського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до положень частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану