ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-4840/12/2670
адміністративне провадження № К/9901/28079/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Бившевої Л.І.
суддів: Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2016 (суддя - Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 (головуючий суддя - Губська О.А., судді - Парінов А.Б., Беспалов О.О.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Спортивно-оздоровчий комплекс "Монітор" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2012 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0000312260, № 0000322260 та № 0000302260.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 17.02.2012 № 96/23-404/30437959, на підставі висновків якої Інспекцією були прийняті спірне податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0000312260, № 0000322260, перевіряючим були надані належним чином оформлені первинні бухгалтерські на придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Прайм Аутдор" згідно договору купівлі-продажу № 30/09-1 від 30.09.2010, які відповідають встановленим законодавством вимогам, містять несуперечливу і достовірну інформацію, підтверджують виконання сторонами відповідних господарських операцій та, відповідно, надають Товариству право на формування валових витрат та податкового кредиту, з урахуванням того, що законодавство України не розглядає в якості підстави для визнання правочину недійсним дані та відомості, що містяться в постанові слідчого, зокрема, дані про допит свідка у кримінальній справі; оскільки в ході звірки, результати якої оформлені актом від 17.02.2012 № 93/23-404/30437959, на підставі висновків якого Інспекцією було прийняте повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0000302260, не встановлений факт виду господарських взаємовідносин, що існували між Товариством та ТОВ "А.НЕТ", то, відповідно, є хибними і висновки відносно того, що ТОВ "А.НЕТ" не мало можливості фактично здійснювати господарські операції у зв`язку з тим, що в цього відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, основні фонди, складські приміщення, трудові ресурси, транспортні засоби тощо.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0000312260, № 0000322260. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: Товариство підтвердило факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ "Прайм Аутдор" належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, з урахуванням того, що: придбані у ТОВ "Прайм Аутдор" товарно-матеріальні цінності були експортовані Товариством згідно договору комісії № 30/09/10-1 від 30.09.2010, укладеного з ПП "Бізнес-8"; доказів визнання судом недійсним договору, укладеного Товариством із ТОВ "Прайм Аутдор", податковий орган не надав; постановою Подільського районного суду міста Києва від 23.05.2013 у справі №758/5905/13-к ОСОБА_1 (директора ТОВ "Прайм Аутдор") було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України (а не частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, як зазначав податковий орган).
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.12.2016 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог, оскільки суди неповно дослідили докази у даній справі, що призвело до неповного з`ясування усіх обставин справи та постановлення рішення, яке суперечить вимогам закону. Зокрема, скаржник вказує на те, що суди не надали належної правової оцінки тому, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Солом`янському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 79-00227, порушена за ознаками скоєння злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, проведеними заходами у якій було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 (директор ТОВ "Прайм Аутдор") зареєстрував вказане підприємство за винагороду без мети здійснення господарської діяльності. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм податкового законодавства та змісту акту перевірки.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.06.2020 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 16.06.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарських відносинах з ТОВ "Прайм Аутдор" за період з 01.06.2010 по 31.12.2011, результати якої оформлені актом від 21.04.2011 № 186/41-10/00131305, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема: вимоги пункту 1.32 статті 1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11, пунктів 16.4, 16.5 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого Товариством завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2010 року на загальну суму 537500,00 грн.; вимоги підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2010 року на загальну суму 430000,00 грн.
Зокрема, а акті перевірки було вказано, що Товариство неправомірно сформувало валові витрати та податковий кредит по господарських операціях із ТОВ "Прайм Аутдор" згідно договору купівлі-продажу № 30/09-1 від 30.09.2010, оскільки в провадженні СВ ПМ ДПІ у Солом`янському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 79-00227, порушена за ознаками скоєння злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, проведеними заходами у якій було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 (директор ТОВ "Прайм Аутдор") зареєстрував вказане підприємство за винагороду без мети здійснення господарської діяльності, в ході допиту громадянина ОСОБА_2 як свідка 06.09.2011 останній повідомив, що підписував документи фінансово-господарської діяльності ТОВ "Прайм Аутдор" не розуміючи суті таких документів.
На підставі висновків акта перевірки Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012: № 0000322260, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 672215,00 грн., у тому числі: 537500,00 грн. - за основним платежем, 134715,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 000312260, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 537500,00 грн., у тому числі: 430000,00 грн. - за основним платежем, 107500,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За приписами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.