ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
справа № 152/1924/17
адміністративне провадження № К/9901/61962/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2018р. (суддя - Томчук А.В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018р. (судді - Мельник-Томенко Ж.М., Сторчак В.Ю., Ватаманюк Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Шаргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною,
в с т а н о в и в :
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнень позовних вимог а.с. 68 - 69):
визнати протиправною та необґрунтованою відмову і бездіяльність відповідача, викладену у листі №70-Д від 22.11.2017р. "Щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання", та такою, що дискримінує позивача за професійною та соціальною ознаками;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок призначеного та такого, що виплачується, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №04-36/2960 від 13.11.2017р. ТУ ДСА України з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу судді, працюючого на відповідній посаді, яка виплачується йому при наданні щорічної відпустки, починаючи з 01.02.2017р. по даний час.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач безпідставно відмовив йому у проведенні перерахунку грошового утримання з врахуванням допомоги на оздоровлення з моменту звернення, оскільки така допомога є складовою системи оплати праці судді, входить до структури останньої і при виході у відставку має враховуватись в заробітну плату для обчислення грошового утримання.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018р. позовні вимоги в частині визнання відмови та бездіяльності відповідача у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці такими, що дискримінують позивача за професійною і соціальною ознакою судді у відставці залишено без розгляду. (а.с. 87 - 88)
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2018р., яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018р., в задоволенні позову відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що поняття "заробітної плати судді" визначене згідно ч. 1 ст. 44 Закону №2862-ХІІ, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, являється ширшим від поняття "суддівської винагороди", визначеної ст. 129 Закону №2453-VI та ст.ст. 133, 135 Закону №1402-VIII, оскільки охоплює інші доплати та надбавки, в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення, яка відповідно до ч. 4, ч. 13 ст. 44 Закону №2862-ХІІ була складовою частиною його заробітної плати судді, носила систематичний характер, належала до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а тому повинна враховуватись при призначенні і виплаті йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Верховної Ради України від 02.12.2010р. №2766-VI у зв`язку з поданням заяви про відставку та відповідно до пункту 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України позивача було звільнено з посади судді Шаргородського районного суду Вінницької області. (а.с. 15 - 18)
З 22.12.2010р. позивач перебуває на обліку у відповідача, як суддя у відставці, та отримує довічне грошове утримання.
14.11.2017р. позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки, виданої ТУ ДСА України в Харківській області від 13.11.2017р. №04-36/2960 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення.
Листом від 22.11.2017р. №70-Д відповідач повідомив позивача про те, що 03.07.2017р. прийнято рішення про відмову в перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання. Свою відмову відповідач мотивував тим, що матеріальна допомога на оздоровлення не передбачена ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010р., а тому підстави для врахування її в заробіток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відсутні. (а.с. 10 - 11)
Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив його до суду.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки відповідно до спеціального закону, яким регулюється питання призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення, то дії відповідача щодо неврахування матеріальної допомоги при обчисленні щомісячного грошового утримання суддів у відставці є правомірним.