ПОСТАНОВА
Іменем України
23 червня 2020 року
м. Київ
справа №296/10884/16-а, адміністративне провадження №К/9901/3428/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 10.07.2017р. (суддя - Шалота К.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017р. (судді - Капустинський М.М., Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок №850);
зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення (затвердити висновок) щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850 і надіслати його органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, для проведення виплати.
В обгрунтування позовних посилався на те, що проходив службу в органах внутрішніх справ України та відповідно до наказу УМВС України в Житомирській області був звільнений з органів внутрішніх справ через обмежений стан здоров`я. Після звільнення йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. В подальшому ним було подано заяву про виплату грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності. Проте УМВС повернуло матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 10.07.2017р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017р., позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку № 850.
Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання про призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до Порядку № 850.
В решті позовних вимог - відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідач при розгляді матеріалів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги діяв відповідно до законодавства та в межах повноважень, а тому прав та інтересів позивача не порушено.
Крім того, зазначив, що захворювання позивача виникло внаслідок травми, яка отримана не при виконанні службових обов`язків, а у побуті. Отже, в МВС України не виникає підстав для виплати колишньому працівнику грошової компенсації за пошкодження здоров`я, оскільки між обставинами, умовами проходження служби позивачем та втратою здоров`я не має причинно-наслідкового зв`язку.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 1994 по 05.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Згідно із свідоцтвом про хворобу військово-лікарської комісії УМВС України в Житомирській області №495/106 від 05.10.2015 року, позивач має захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с.8)
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА№514695 від 12.07.2016, позивачу з 24.06.2016 року встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с. 9)
У серпні 2016 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області із заявою, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги. (а.с. 27)
Листом №1986/29/05-2016 від 20.10.2016р. управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повідомило позивача про те, що його матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги розглянуті Департаментом фінансово-облікової політики МВС України повернуті без затвердження у зв`язку з невідповідністю вимогам п.7 постанови КМУ від 21.10.2015 року №850 (відсутність акта розслідування нещасного випадку). (а.с. 7)
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а свої законні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.
Судам встановлено, що після надходження передбачених Порядком № 850 документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
Суди дійшли висновку, що дії відповідача щодо повернення без затвердження МВС України, за підписом голови Ліквідаційної комісії матеріалів щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.