ПОСТАНОВА
Іменем України
23 червня 2020 року
м. Київ
справа №822/1545/17, адміністративне провадження №К/9901/6012/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2017р. (судді - Блонський В.К., Петричкович А.І., Салюк П.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017р. (судді - Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не розгляду матеріалів та не прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги;
зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути подані УМВС України в Хмельницькій області документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850;
зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
В обгрунтування позовних посилався на те, що проходив службу в органах внутрішніх справ України та відповідно до наказу УМВС України в Хмельницькій області був звільнений зі служби за власним бажанням. Після звільнення з ОВС, йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов`язане з проходженням служби. За результатами переогляду встановлена ІІ група інвалідності. В подальшому ним було подано заяву про виплату грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності. Проте МВС повернуло матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2017р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017р., позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення, згідно отриманих матеріалів по ОСОБА_1, яке передбачене Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали (висновок) про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990р. № 565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, та прийняти відповідне рішення передбачене Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що Міністерство внутрішніх справ України діяло в межах та у спосіб передбаченим чинним законодавством України, а тому права позивача з боку МВС України порушені не були.
Крім того, зазначає, що виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено законодавцем терміном 2 роки. Оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, тому не має правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови №850.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 01.08.1994 року по 25.08.2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
Відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0154772 від 24.05.2013 року, позивачу встановлена ІІІ група інвалідності до 01.06.2016 року (захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ). (а.с. 12)
В подальшому, за результатами переогляду позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 01.06.2016 року, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0862343 від 21.11.2016 р. (а.с. 13)
20.02.2017р. позивач звернувся із заявою, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності. (а.с. 15)
Листом від 05.04.2017р. № 15/2-11139 Департамент фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повернув без розгляду вказані матеріали як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства та повідомив, що з часу первинного встановлення втрати працездатності позивачем пройшло більше двох років, що за умовами п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, не дає йому права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі. (а.с.16)
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а свої законні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.
Суди виходили з того, що ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області сформувала висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності та разом з поданими позивачем документами направила його до МВС України. Однак, Департамент фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повернув без розгляду матеріали як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.