ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/1419/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Львівської міської ради - Шевченко І. М.,
Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тузяка Павла Тарасовича - не з`явився,
Державного реєстратора Державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" Гриб Олесі Богданівни - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторезерв Плюс" - не з`явився,
Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - Чижович І. З.,
Офісу Генерального прокурора - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020
(у складі колегії суддів: Хабіб М. І. (головуючий), Дубник О. П., Зварич О. В.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2019
(суддя Горецька З. В.)
у справі № 914/1419/17
за позовом Львівської міської ради
до Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тузяка Павла Тарасовича, Державного реєстратора Державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" Гриб Олесі Богданівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторезерв Плюс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
за участю Прокуратури Львівської області
про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 року Львівська міська рада (далі - позивач, Рада) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням клопотання від 18.09.2017 про відкликання заяви від 24.07.2017 про уточнення позовних вимог) до Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тузяка Павла Тарасовича (далі - державний реєстратор Тузяк П.Т.), Державного реєстратора Державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" Гриб Олесі Богданівни (далі - державний реєстратор Гриб О. Б.), Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторезерв Плюс" (далі - ТОВ "Авторезерв Плюс") про:
скасування рішення державного реєстратора Тузяка П. Т. від 12.04.2016 індексний номер 29207628 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900135846101, номер запису про право власності 14130548) (далі - оспорюване рішення державного реєстратора від 12.04.2016 № 29207628);
скасування рішення державного реєстратора Гриб О. Б. від 09.06.2016 індексний номер 29975215 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Авторезерв Плюс" на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900135846101, номер запису про право власності 14890370) (далі - оспорюване рішення державного реєстратора від 09.06.2016 № 29975215);
витребування від ТОВ "Авторезерв Плюс" на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання ТОВ "Авторезер Плюс" повернути вказане нерухоме майно за актом приймання-передачі територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог Рада зазначила, що рішення від 12.04.2016 №29207628 прийняте державним реєстратора Тузяком П. Т. на підставі неіснуючих розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 15.12.1998 № 537, реєстраційного посвідчення № 1136, довідки № 3/189 та без згоди власника - Львівської міської ради на його відчуження.
Таким чином, ОСОБА_1 не був належним власником нежитлового приміщення, загальною площею 205,7 м2, а тому не мав права розпоряджатися ним та передавати його у статутний капітал ТОВ "Авторезерв Плюс" за актом приймання-передачі від 11.05.2016, на підставі якого державним реєстратором Гриб О. Б. здійснено державну реєстрацію права власності на це нежитлове приміщення за ТОВ "Авторезерв Плюс" (рішення від 09.06.2016 № 29975215).
Вказане свідчить, що нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, вибуло з володіння Ради поза її волею, що є підставою для витребування цього нежитлового приміщення від ТОВ "Авторезерв Плюс" на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради відповідно до ст. 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
При цьому Рада вказала, що нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке зареєстровано за ТОВ "Авторезерв Плюс", та нежитлове приміщення загальною площею 215,6 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, власником якого є Рада відповідно до свідоцтва про право власності від 23.03.2004 № 383, є одним і там самим об`єктом нерухомого майна і належить Раді.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.09.2017 задоволено заяву Заступника прокурора Львівської області про вступ у справу № 914/1419/17, яка розглядається, та допущено Прокуратуру Львівської області до участі у цій справі.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.09.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Радою не доведено належними та допустимими доказами права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, та передання цього нежитлового приміщення у комунальну власність міста, а відтак не доведено порушення прав позивача у спірних правовідносинах, що свідчить про відсутність законних підстав для задоволення вимоги Ради про витребування спірного нежитлового приміщення від ТОВ "Авторезерв Плюс".
Посилаючись на висновок судової будівельно-технічної експертизи від 05.03.2018 №323/18, суд відхилив доводи позивача, що нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ТОВ "Авторезерв Плюс", та нежитлове приміщення загальною площею 215,6 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, власником якого є Рада, є одним і там самим об`єктом нерухомого майна.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2019 змінено з викладенням мотивувальної частини у новій редакції. В іншій частині рішення суду першої інстанції від 17.09.2019 залишено без змін.
Викладаючи мотивувальну частину рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2019 у новій редакції, суд апеляційної інстанції зазначив, що у задоволенні позовних вимог Ради про скасування оспорюваних рішень державних реєстраторів від 12.04.2016 № 29207628 та від 09.06.2016 № 29975215 слід відмовити, оскільки такі вимоги заявлені до неналежних відповідачів, тому в межах даної справи суд не може досліджувати та встановлювати обставини щодо законності чи незаконності цих рішень. Суд також вказав, що належними відповідачами щодо вимог про скасування рішень державних реєстраторів мають бути фізична особа ОСОБА_1, що унеможливлює розгляд такого спору в порядку господарського судочинства, та ТОВ "Авторезерв Плюс".
Позовна вимога Ради про витребування нежитлового приміщення, загальною площею 205,7 м2, від ТОВ "Авторезерв Плюс" відповідно до ст. 387, 388 ЦК України судом апеляційної інстанції визнана передчасною та такою, що задоволенню не підлягає, оскільки не може бути розглянута окремо від вимог про скасування оспорюваних рішень державних реєстраторів з огляду на наведені Радою обґрунтування у позовній заяві.
Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 та рішенням Господарського суду Львівської області від 17.09.2019, у березні 2020 року Рада подала до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та наявність випадків, передбачених п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просила скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Рада зазначила, що:
при вирішенні спору судом апеляційної інстанції не було враховано правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц та від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18;
суди попередніх інстанцій в порушення норм процесуального права не застосували до спірних правовідносин ст. 387, 388 ЦК України;
суд апеляційної інстанції не виконав обов`язку щодо дослідження доказів, що стосуються фактів, на які Рада посилалася в апеляційній скарзі, що є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України.
Також, не погоджуючись з судовими рішеннями, у квітні 2020 року Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління) подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального прав та наявність випадку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, просило скасувати постановлені у справі рішення, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Ради задовольнити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Управління зазначило, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій не було враховано правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 12.02.2020 № П/811/1640/17, у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07.02.2014 № 5.
Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі №914/1419/17 за касаційною скаргою Ради з підстав, передбачених п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а ухвалою Верховного Суду від 28.04.2020 - за касаційною скаргою Управління, з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Призначено касаційній скарги Ради та Управління до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.05.2020.
14.05.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання Ради про проведення судового засідання, яке призначене на 20.05.2020, у режимі відеоконференції, яке Верховним Судом задоволено, про що винесено окрему ухвалу.
Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2020 за клопотанням Управління відкладено розгляд справи на 10.06.2020.
У судове засідання 10.06.2020 представники державних реєстраторів та прокурор не з`явились, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином відповідно до вимог ст. 120, 294 ГПК України, про причини неявки Суд не повідомили, із клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталися.
ТОВ "Авторезерв Плюс" також не направило у судове засідання 10.06.2020 свого представника, хоча було повідомлене про дату, час і місце судового засідання належним чином відповідно до вимог ст. 120, 294 ГПК України шляхом надіслання процесуальних документів Суду на адресу ТОВ "Авторезерв Плюс" згідно даних ЄДРПОУ: м. Львів, вул. проф. Медведецького, 36.
Ураховуючи наведене, положення ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 301 ГПК України, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, а також зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", внесені постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04.05.2020 № 343 щодо дозволу діяльності адвокатів, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційних скарг Ради та Управління за відсутності представників державних реєстраторів та ТОВ "Авторезерв Плюс", та прокурора.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Оскільки Рада та Управління подали касаційні скарги після набрання чинності цим Законом, зазначені касаційні скарги розглядаються у порядку, передбаченому ГПК України у редакції, чинній з 08.02.2020.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Ради та Управління, дослідивши наведені в касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.03.2004 Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради видано розпорядження № 383 "Про оформлення права власності на споруду на АДРЕСА_2 ", яким присвоєно споруді пункту прийому склотари загальною площею 215,6 м2 на вул. проф. Ю. Медведецького поштовий номер 38, вирішено оформити право власності територіальної громади міста Львова на цю споруду.
23.03.2004 Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради видано свідоцтво про право власності на споруду серії НОМЕР_1, яким посвідчено право власності територіальної громади міста Львова на споруду під літ. Б, загальною площею 215,6 м2, на АДРЕСА_2 На підставі цього свідоцтва про право власності на споруду до Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію за Радою права комунальної власності на нежитлове приміщення (споруду) під літ. Б, загальною площею 215,6 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Державним реєстратором Пустомитівського районного управління юстиції у Львівські області Живко М. О. на підставі рішення державного реєстратора Тузяка П.Т. від 12.04.2016 індексний номер 29207628 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис №14130548 про право приватної власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900135846101). Підстава виникнення права власності: розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 15.12.1998 № 537, реєстраційне посвідчення № 1136, довідка № 3/189.
11.05.2016 фізичною особою ОСОБА_1 (учасник) та ТОВ "Авторезерв Плюс" в особі представника Брунця В. Г. складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого учасник в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Авторезерв Плюс" передав, а ТОВ "Авторезерв Плюс" прийняло нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900135846101), яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Державний реєстратор Гриб О. Б. на підставі свого рішення від 09.06.2016 №29975215 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесла запис № 14890370 про право приватної власності ТОВ "Авторезерв Плюс" на нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900135846101). Підстава виникнення права власності: протокол загальних зборів учасників ТОВ "Авторезерв Плюс" від 10.05.2016 № 2 та акт приймання-передачі нерухомого майна від 11.05.2016.
Державний реєстратор Хміляр Х. А. на підставі свого рішення від 05.10.2016 №31716678 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесла запис № 16740997 про право комунальної власності Львівської міської ради на нежитлове приміщення (споруду) під літ. Б, загальною площею 215,6 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 989270346101). Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності на споруду від 23.03.2004, видане Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з листа Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 05.12.2016 № 4-3503-154 вбачається, що районною адміністрацією приймалось розпорядження від 25.05.1998 № 537 "Про згоду на продаж/обмін приватизованої квартири від імені неповнолітньої….". Розпорядження від 15.12.1998 № 537 про оформлення права власності на майно за будь-якою фізичною особою районною адміністрацією не приймалося.
Також у вказаному листі Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради зазначено, що районною адміністрацією повернуто без візування проєкт ухвали "Про надання ТОВ "Авторезерв Плюс" дозволу на виготовлення проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1" із долученими зауваженнями, зокрема, з підстав того, що ТОВ "Авторезерв Плюс" не надано належних правовстановлюючих документів про право власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1).
Зі змісту вказаного вище листа також вбачається, що об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власність щодо якого заявляє ТОВ "Авторезерв Плюс", і об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна, право власності на який територіальною громадою міста Львова набуто 23.03.2004, і вірним його місцезнаходженням слід вважати адресу: АДРЕСА_2 Крім того, Управлінням комунальної власності скеровано на візування проєкт рішення виконавчого комітету "Про вирішення питання балансового обліку нежитлових приміщень на АДРЕСА_2".
Враховуючи викладене, Львівською місцевою прокуратурою № 3 Львівської області 23.12.2016 за заявами Львівської міської ради внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016141080000111 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України за фактом шахрайства та використання завідомо підробленого документу та доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області.
Посилаючись на те, що нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване за ТОВ "Авторезерв Плюс", та нежитлове приміщення загальною площею 215,6 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, є одним і там самим об`єктом нерухомого майна, власником якого є Рада, яке вибуло з володіння територіальної громади міста Львова у власність фізичної особи ОСОБА_1, а потім і у власність ТОВ "Авторезерв Плюс", поза її волею, на підставі підроблених документів, Рада звернулась із цим позовом до господарського суду.
Під час розгляду справи, за клопотанням Ради, ухвалою суду першої інстанції від 19.09.2017 призначено судову будівельно-технічну експертизу, відповідно до висновку від 05.03.2018 № 323/18 якої нежитлове приміщення, загальною площею 215,6 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 989270346101) та нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900135846101) по своїм технічним характеристикам не можуть бути одним і тим самим об`єктом нерухомого майна.
Суд першої інстанції, врахувавши такий висновок судової будівельно-технічної експертизи, дійшов висновку, що нежитлове приміщення, загальною площею 205,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є самостійним об`єктом нерухомого майна, право власності на яке Радою не доведено, що стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Ради.