ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/11845/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кролевець О.А., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Островерхого С.А.,
відповідача - Семенова О.В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Бондарчук В.В.)
від 02.12.2019,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)
від 19.02.2020,
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
до Публічного акціонерного товариства "Київмедпрепарат",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про стягнення 14 589 584,57 грн,
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до господарського суду (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 94-96, т. 1) про стягнення з відповідача 14 589 584,57 грн заборгованості за нарахованими процентами у вигляді підвищеної процентної ставки за період з 16.07.2009 по 30.09.2016 за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1267м-08 від 01.09.2008.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.09.2016 у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання за кредитним договором у банка виникло право на застосування процентної ставки у розмірі 46% річних відповідно до пп. в) п. 3.1 договору № 1267м-08 від 01.09.2008. Станом на 01.10.2016 відповідач не сплатив заборгованість за процентами за період з 01.07.2009 до 30.08.2016, а також за підвищеною процентною ставкою у розмірі 46% за період з 31.08.2016 до 30.09.2016. Посилається на те, що з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/14053/16, товариство з 01.04.2019 до 01.10.2019 зобов`язане щомісячно пропорційно рівними платежами погашати проценти, нараховані за підвищеною процентною ставкою. Однак товариством сплачено проценти не в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 14 589 584,57 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020, у задоволенні позову відмовлено.
19.03.2020 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подало касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставами для скасування судових рішень зазначає відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України). Також, обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з приписами п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник стверджує, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 3 ст. 310 ГПК України (посилається на недослідження зібраних у справі доказів, якими підтверджується, що зміни істотних умов кредитного договору відбулись з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду у справі № 910/14053/16; відповідач зобов`язувався, починаючи з 01.04.2019 до 01.10.2019, щомісячно пропорційно рівними платежами погашати проценти, нараховані за підвищеною процентною ставкою; ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/14053/16 було не роз`яснено рішення господарського суду, а змінено його текст; відповідачем здійснювались дії, що свідчать про визнання позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит").
У відзиві на касаційну скаргу АТ "Київмедпрепарат" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з наведених у відзиві підстав. Посилається на те, що ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у 2019 році подав три ідентичні позови до АТ "Київмедпрепарат" про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у вигляді підвищеної процентної ставки за період з 2009 року по 30.09.2016 (кредитні договори № 1253м-08 від 13.06.2008, № 1267м-08 від 01.09.2008, № 1276м-08 від 16.12.2008). Вказує, що у справах № 910/10362/19, № 910/11844/19, № 910/11845/19 господарські суди відмовили у задоволенні позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до АТ "Київмедпрепарат".
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), встановивши наявність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (постанова Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 910/11844/19), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження, порушене на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно закрити, а касаційну скаргу з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, - залишити без задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.09.2008 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (кредитор) і ПАТ "Київмедпрепарат" (позичальник) було укладено договір про мультивалютну кредитну лінію № 1267м-08 з лімітом максимальної заборгованості 17 000 000,00 грн.
У подальшому між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди до договору щодо зміни розміру кредитної лінії, максимального ліміту заборгованості, розміру процентів, комісійної винагороди, строку повернення кредитних коштів та інших умов договорів, а саме: 28.08.2015 укладено додаткову угоду до договору про мультивалютну кредитну лінію № 1267м-08 від 01.09.2008, якою встановлено строк повернення коштів за кредитом до 30.08.2016. Ліміт максимальної заборгованості додатковими угодами встановлено в розмірі 221 050 000,00 грн.
Судом встановлено, що згідно з наданими сторонами розрахунками, розмір заборгованості позивача за тілом кредиту за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 1267м-08 від 01.09.2008 становив 134 107 285,83 грн станом на 30.08.2016.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/14053/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017, позовні вимоги ПАТ "Київмедпрепарат" (наразі АТ "Київмедпрепарат") про внесення змін, зокрема до договору № 1267м-08 від 01.09.2008, задоволено частково. Внесено зміни до договору з подальшими змінами та доповненнями, укладеного між банком та ПАТ "Київмедпрепарат" у частині встановлення та продовження строків (термінів) повернення кредитних коштів та сплати нарахованих за ними процентів на 36 місяців, починаючи з 01.10.2016 по 01.10.2019, з установленням порядку повернення (погашення) заборгованості по всіх видах платежів шляхом викладення положень договору в таких редакціях: відповідної частини абзацу першого пункту 1.1 договору в такій редакції: "…, а позичальник зобов`язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 01.10.2019"; - абзацу першого пункту 2.5 договору в такій редакції: "позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти та сплатити комісійну винагороду банку до 01.10.2019"; пункту 3.4 договору в такій редакції: "нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Проценти, нараховані до 01.10.2016 та непогашені позичальником, підлягають сплаті з 01.04.2019 по 01.10.2019 щомісячно пропорційно рівними платежами". Абзаци 4 та 5 пункту 2.6 договору щодо порядку та строків виплати комісійної винагороди вилучено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/14053/16 роз`яснено рішення суду в зазначеній справі та вказано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/14053/16 внесено зміни, зокрема, до договору № 1267м-08 від 01.09.2008. Враховуючи, що терміни (строки) повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів продовжено до 01.10.2019, з встановленням порядку повернення (погашення) заборгованості по всіх видах платежів, у банку відсутні підстави для застосування процентної ставки у розмірі 46,0 % відповідно до абзацу другого підпункту "б" пункту 3.1 договору № 1267м-08 від 01.09.2008 та абзацу першого підпункту "в" пункту 3.1 договору при розрахунку процентів, нарахованих до 01.10.2016, - до настання кінцевого строку повернення кредитних коштів та сплати всіх платежів, встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/14053/16.
Банк посилається на те, що у товариства виникла заборгованість за договором за нарахованими процентами у вигляді підвищеної процентної ставки за спірний період.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.