постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 381/1367/18
провадження № 51-6226км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Єременка М. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Ничик А. В. на вирок Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у кримінальному провадженні № 12017110310001393 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Фастова Київської області,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 146, ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у незаконному придбанні, зберіганні та виготовленні наркотичних засобів без мети збуту; незаконному позбавленні волі; умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень; таємному викраденні чужого майна,та засуджено до покарання у виді :
- за ч. 1 ст. 309 КК - позбавлення волі на строк 1 рік;
- за ч. 1 ст. 146 КК - позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч. 1 ст. 125 КК - штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень;
- за ч. 1 ст. 185 КК України - позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно з положеннями ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу визначено виконувати окремо.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Місцевий суд встановив, що ОСОБА_1 в листопаді 2017 року у лісі поруч із залізничною станцією Фастів зірвав дикоростучі рослини коноплі, які приніс до свого будинку в м. Фастові, висушив їх і в подальшому виготовив наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 359, 53 г, який зберігав за місцем проживання без мети збуту до його вилучення працівниками поліції 24 грудня 2017 року.
Крім того, ОСОБА_1 24 грудня 2017 року приблизно о 16:10, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, подолавши опір потерпілої ОСОБА_2 із застосуванням фізичної сили затягнув її з вулиці до свого будинку, де незаконно позбавивши волі силоміць утримував. Близько 16:30 цього ж дня ОСОБА_1 у будинку умисно завдав ОСОБА_2 двох ударів рукою в обличчя та удар коліном в живіт, спричинивши їй легких тілесних ушкоджень. Пізніше о 18:50 потерпіла, скориставшись тим, що останній відволікся, вибігла з будинку залишивши там свої особисті речі та телефон, який ОСОБА_1 викрав шляхом вільного доступу, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 3748 грн.
При перегляді вироку 5 грудня 2019 року Київський апеляційний суд його скасував в частині звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням та ухвалив новий вирок, яким рішення місцевого суду в частині застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК скасував та визнав вважати його засудженим за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 146, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 185 КК із застосуванням ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 2 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) цей же вирок місцевого суду змінив та виключив з його мотивувальної та резолютивної частини посилання на окреме виконання покарання у виді штрафу на підставі ч. 3 ст. 72 КК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Ничик А. В. просить змінити вирок апеляційного суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
На думку захисника, при ухваленні вироку апеляційний суд не взяв до уваги та не врахував належним чином усіх обставин справи, а також обставин, які пом`якшують покарання та дані про особу засудженого. Стверджує, що при прийнятті свого рішення цей суд безпідставно зважив на висновок органу пробації, який не досліджував. Також зазначає, що в цьому рішенні відсутнє посилання апеляційного суду на будь-які обставини, які не були враховані місцевим судом при застосуванні до засудженого ст. 75 КК і вказували на неможливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи ці обставини вважає, що вирок апеляційного суду ухвалений без додержання вимог статей 370, 374 та 420 КПК і підлягає зміні
Позиція учасників щодо вимог касаційної скарги
До початку касаційного розгляду захисник Ничик А. В. подала письмову заяву в якій вказала, що вимоги своєї касаційної скарги підтримує і просила Верховний Суд (далі - Суд) розглянути скаргу без її участі та без участі засудженого.
Прокурор в судовому засіданні заперечив у задоволенні касаційної скарги і просив залишити вирок апеляційного суду без зміни.
У своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу потерпіла та прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, просили залишити цю скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на таке.