Постанова
Іменем України
19 червня 2020 року
м. Київ
справа № 417/4991/17
провадження № 61-43419св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: Марківська районна державна адміністрація Луганської області;
орган досудового розслідування Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Луганській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Марківського районного суду Луганської області від 14 травня 2018 року у складі судді Логвіненка Т. Г. та на постанову Апеляційного суду Луганської області від 07 серпня 2018 рокуу складі колегії суддів: Назарової М. В., Коновалової В. А., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із уточненим під час розгляду справи позовом до органу досудового розслідування Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Луганській області (далі - орган досудового розслідування Марківського ВП ГУНП) та Марківської районної державної адміністраціїЛуганської області (далі - Марківської РДА) про відшкодування матеріальної шкоди.
У обґрунтування позову вказували, що 13 травня 2016 року вони продали ОСОБА_3 21 340 кг насіння соняшника на суму 160 050,00 грн. За умовами домовленості останній зобов`язався половину коштів віддати одразу після відвантаження насіння соняшника, а решту - протягом десяти днів. У подальшому ОСОБА_3 свої зобов`язання у повному обсязі не виконав та сплатив позивачам за отримане насіння соняшнику на момент подання позову лише 33 000,00 грн.
Позивачі звернулися до органу досудового розслідування Марківського ВП ГУНП із заявою про скоєння ОСОБА_3 злочину та 19 вересня 2016 року за результатом розгляду заяви було відкрите кримінальне провадження № 12016130480000269 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 КК України. Досудове слідство за кримінальним провадженням на час звернення до суду з цим позовом триває.
За доводами позивачів, злочинними діями ОСОБА_3, посадових осіб Марківської РДА, голова якої не зупинив злочинних дій ОСОБА_3 і використав ситуацію для власного збагачення, та інших осіб, а також бездіяльністю органу досудового розслідування Марківського ВП ГУНП позивачам нанесено збитків на суму 1 239 000,00 грн, які складаються з вартості неодержаних доходів та збитків, які виникнуть через те, що за три роки вони не мають змоги вкласти в землю приблизно 450 000,00 грн.
Із посиланням на вимоги статті 56 Конституції України та вказуючи на протиправність дій органу досудового розслідування ВП Марківського ГУНП щодо неналежного проведення досудового розслідування, порушення розумних термінів досудового розслідування позивачі просили зобов`язати відповідачів відшкодувати вказану суму заподіяної матеріальної шкоди у солідарному порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 14 травня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачами не надано належних та допустимих доказів вчинення посадовими особами Марківської РДА незаконних рішень, дій чи бездіяльності, внаслідок яких позивачам завдана майнова шкода. До того ж, між сторонами виникли правовідносини, що регулюються відповідними положеннями Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України з відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, отже й завдання такої шкоди повинне доводитись іншим шляхом та розглядатись в іншому порядку.
Щодо відповідача Марківського ВП ГУНП, то суд першої інстанції зазначив, що цей відповідач не є юридичною особою, дані про реєстрацію щодо нього у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб відсутні. Позивачі підтвердили свою обізнаність про цей факт, але клопотання про заміну відповідача на належного не подавали. Подання позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову до нього.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Луганської області від 07 серпня 2018 року рішення Марківського районного суду Луганської області від 14 травня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до органу досудового розслідування Марківського ВП ГУНП про відшкодування матеріальної шкоди скасовано та закрито провадження у справі в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Закриваючи провадження у справі щодо позову до органу досудового розслідування Марківського ВП ГУНП, апеляційний суд зазначив, що цей відповідач не є юридичною особою, і вказане підтверджується відсутністю відомостей про нього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому не має цивільної процесуальної дієздатності і не може бути учасником справи і наведене
є підставою для закриття провадження у справі, передбаченою і пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права й не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у серпні 2018 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просять скасувати рішення Марківського районного суду Луганської області від 14 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від 07 серпня 2018 року й ухвалити у справі нове рішення, яким зобов`язати Державу Україна відшкодувати їм збитки у розмірі 1 239 000 грн, завдані внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3, голови Марківської РДА та бездіяльності органу досудового розслідування Марківського ВП ГУНП.
В обґрунтування касаційної скарги вказують, що суди не врахували тривалість досудового слідства та відсутність результатів такого розслідування і своїм рішенням про відмову у позові порушили їх право на відшкодування державою збитків у разі, коли злочин не розкрито тривалий час, гарантоване Конституцією України; суди безпідставно відхилили докази, які були частиною матеріалів досудового провадження у кримінальній справі, оскільки, на думку осіб, які звернулись із касаційною скаргою, ці докази, що підтверджують завдання шкоди, є належними та допустимими; до того ж суддя безпідставно не залучив до участі у справі органи державного казначейства.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Верховного Суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 417/4991/17 з Марківського районного суду Луганської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що з 20 вересня 2016 року органом досудового розслідування Марківського ВП ГУНП проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130480000269 за частиною першою статті 190 КК України за заявою ОСОБА_1 .