Постанова
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
справа № 401/1519/18-ц
провадження № 61-5281св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - спільне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу спільного підприємства - товариства
з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 23 жовтня 2018 року у складі судді Макарова Ю. І. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (далі - СП ТОВ "Світловодськпобут") про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення вихідної допомоги
та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Позовна заява мотивована тим, що з 18 жовтня 2017 року він працював у СП ТОВ "Світловодськпобут" на посаді головного інженера. Наказом
від 10 квітня 2019 року № 57/1 його було звільнено на підставі
частини третьої статті 38 КЗпП України, через невиконання власником законодавства про працю, умов колективного договору.
Проте наказом від 11 квітня 2018 року вказаний наказ від 10 квітня
2019 року № 57/1 було скасовано у зв`язку із приведенням кадрової документації до вимог чинного законодавства України та враховуючи службову записку радника генерального директора від 11 квітня 2018 року.
Наказом від 11 квітня 2018 року № 59/1 його було змінено підставу його звільнення і звільнено за частиною першою статті 38 КЗпП України,
за власним бажанням.
Вважав, що останні указані два накази відповідача є незаконними, оскільки
у разі невизнання відповідачем вказаних ним у заяві причин звільнення
за частиною третьою статті 38 КЗпП України, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору
на частину першу статті 38 КЗпП України.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд: визнати протиправними та скасувати накази від 11 квітня
2018 року № 16/1 та від 11 квітня 2018 року № 59/1 про припинення трудового договору (контракту) з ним на підставі частини першої
статті 38 КЗпП України; стягнути з СП ТОВ "Світловодськпобут" на його користь вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку
на підставі статті 44 КЗпП України, а також середній заробіток за весь період затримки при звільненні, а саме з 11 квітня 2018 року по день постановлення рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 23 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ генерального директора
СП ТОВ "Світловодськпобут" від 11 квітня 2018 року № 16/1 "Про скасування наказу від 10 квітня 2018 року № 57/1 "Про припинення трудового договору (контракту)".
Визнано протиправним та скасовано наказ (розпорядження) генерального директора СП ТОВ "Світловодськпобут" від 11 квітня 2018 року № 59/1 "Про припинення трудового договору (контракту), звільнення з 11 квітня
2018 року ОСОБА_1 за власним бажанням з посади головного інженера на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.
Стягнуто із СП ТОВ "Світловодськпобут" на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу, передбачену статтею 44 КЗпП України, у розмірі тримісячного середнього заробітку у розмірі 26 326,29 грн (сума вихідної допомоги визначена без утримання податків та обов`язкових платежів).
Стягнуто із СП ТОВ "Світловодськпобут" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 квітня 2018 року по 23 жовтня 2018 року включно у розмірі 56 077,17 грн (сума середнього заробітку визначена без утримання податків та обов`язкових платежів).
Стягнуто із СП ТОВ "Світловодськпобут" на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1 409,60 грн, вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, подаючи заяву про звільнення за власним бажанням на підставі частини третьої
статті 38 КЗпП України, просив звільнити його з 11 квітня 2018 року
та розраховував на настання низки бажаних для нього наслідків, а тому звільнення його відповідачем без посилання на частину третю
статті 38 КЗпП України не тягне виникнення у нього права на вихідну допомогу, не відповідає його бажанню і не є звільненням за власним бажанням у розумінні статті 38 КЗпП України, у зв`язку із чим, як вважав суд першої інстанції, оскаржувані накази є протиправними та такими,
що підлягають скасуванню.
При цьому встановивши, що позивача було звільнено з роботи на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, суд першої інстанції, вважав,
що йому має бути виплачена вихідна допомога у відповідності до вимог статті 44 КЗпП України у розмірі тримісячного середнього заробітку,
Разом із тим оскільки при звільненні позивача з ним не було проведено повного розрахунку, суд першої інстанції вважав, що останній має право
на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу СП ТОВ "Світловодськпобут" залишено без задоволення. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 23 жовтня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач звертався
до відповідача із заявою про звільнення його за власним бажанням
на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України та просив звільнити його з 11 квітня 2018 року та здійснити йому виплату вихідної допомоги, його заява була розглянута та задоволена відповідачем, на підставі якої було видано наказ від 10 квітня 2018 року № 57/К про звільнення позивача
з 11 квітня 2018 року на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, який у подальшому було скасовано самим відповідачем та видано оскаржуваний наказ зі зміною формулювання звільнення позивача
на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що скасовуючи відповідний наказ відповідачем було порушено трудові права позивача, оскільки звільнення на підставі частини першої
статті 38 КЗпП України не відповідало внутрішньому волевиявленню позивача та не передбачало виплати вихідної допомоги.
При цьому суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачу повинна бути виплачена вихідна допомога у розмірі тримісячного середнього заробітку у відповідності
до вимог статті 44 КЗпП України, яка не була виплачена при його звільненні.
Також, є правильним висновок суду першої інстанції, як вважав суд апеляційної інстанції, щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні
у відповідності до вимог статті 117 КЗпП України, оскільки відповідач при звільненні позивача не провів виплату усіх сум останньому.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду,
СП ТОВ "Світловодськпобут", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи
із Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій
не враховані всі фактичні обставини, що мали значення для правильного
та об`єктивного вирішення справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Вважало, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині розміру та періоду стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є незаконними, оскільки не враховано баланс неповного робочого тижня.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому заявник посилався на те, що касаційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки судами попередніх інстанцій у повному обсязі з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, надано належну оцінку всім доказам, поясненням
та запереченням, наданим сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 квітня 2018 року ОСОБА_1 подав письмову заяву генеральному директору СП ТОВ "Світловодськпобут" Московському С. В. про його звільнення з роботи за власним бажанням відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП України (невиконання уповноваженим органом законодавства про працю, умов колективного договору). Заява містила резолюцію "о/к - в наказ" та підпис директора (а. с. 10).
Наказом від 10 квітня 2019 року № 57/1 ОСОБА_1 було звільнено
з 11 квітня 2018 року з посади головного інженера на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, невиконання власником законодавства про працю, умов колективного договору. До виплати: вихідна допомога
у розмірі тримісячного середнього заробітку на підставі
статті 44 КЗпП України, компенсація за 15 календарних днів невикористаної щорічної відпустки. З наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 11 квітня 2018 року (а. с. 11).
Відповідно до копії книжки ОСОБА_1 18 жовтня 2017 року він був прийнятий до СП ТОВ "Світловодськпобут" на посаду головного інженера
на підставі наказу від 17 жовтня 2017 року № 157/К. 11 квітня 2018 року звільнений на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України на підставі наказу від 10 квітня 2018 року № 57/К. Записи завірені печаткою підприємства та підписом начальника відділу кадрів (а. с. 12).
Згідно із копією пояснень начальника відділу кадрів
СП ТОВ "Світловодськпобут" вона надала генеральному директору
на підпис наказ від 10 квітня 2018 року № 57/К, у якому було не правильно зазначено підставу звільнення ОСОБА_1, а саме частину третю
статті 38 КЗпП України замість частини першої статті 38 КЗпП України. Про виявлену помилку начальник відділу кадрів повідомила у телефонному режимі ОСОБА_1 та про необхідність ознайомитися із наказом
від 11 квітня 2018 року № 59/К, де підставою звільнення зазначено частину першу статті 38 КЗпП України (а. с. 30).
Відповідно до довідки про доходи, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складала 8 775,43 грн (без врахування обов`язкових утримань та платежів), середньоденна заробітна плата складала - 428,07 грн
(а. с. 31).
Службовою запискою радник генерального директора
СП ТОВ "Світловодськпобут" повідомляв, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 на підставі частини третьої
статті 38 КЗпП України, оскільки підприємством не порушувалось трудове законодавство та умови колективного договору, заробітна плата виплачувалась вчасно. У зв`язку із чим, запропоновано було звільнити ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, а наказ
від 10 квітня 2018 року № 57/К - скасувати (а. с. 32).
Відповідно до довідки СП ТОВ "Світловодськпобут" у березні місяці
2018 року ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у розмірі 8 700,00 грн, індексація заробітної плати - 54,62 грн, виплачено у березні 2018 року