РІШЕННЯ
Іменем України
22 червня 2020 року
Київ
справа №9901/140/20
адміністративне провадження №П/9901/140/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В, Соколова В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України Зеленського В.О., в якому просив:
- визнати протиправною дію Президента України Зеленського В.О. щодо направлення його звернення від 7 травня 2020 року до Міністерства освіти і науки України;
- зобов`язати Президента України Зеленського В.О. направити його звернення від 7 травня 2020 року за належністю.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 7 травня 2020 року направив поштою відповідачеві звернення, в якому вказав, що у 1981 році закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут та просив забезпечити його право на отримання дубліката диплома про закінчення 1981 році цього інституту.
У цьому зверненні до Президента України позивач також повідомив, що Міністерство освіти і науки України припинило розгляд його звернень відповідно до статті 8 Закону України "Про звернення громадян". Разом зі зверненням позивач також направив відповідачеві копії двох листів Міністерства освіти і науки України. Отже, з цих листів відповідачеві було відомо, що Міністерства освіти і науки України не розглядатиме його звернення.
Тому, наголошує позивач, відповідач зобов`язаний був направити його звернення за належністю, тобто до органу державної влади, який би забезпечив його право на отримання дубліката диплома.
Однак 14 травня 2020 року відповідач направив звернення від 7 травня 2020 року до Міністерства освіти і науки України, що на думку позивача, не є направленням його звернення за належністю в розумінні частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян". Міністерства освіти і науки України вже розглядало його звернення і прийняло рішення про припинення їх розгляду, тому відповідач безпідставно направив звернення до цього органу.
Підсумовуючи, позивач наголошує, що відповідач не направив його звернення за належністю відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян".
Представник Президента України О. Байдаченко не погоджується з такими доводами ОСОБА_1, вважає їх необґрунтованими та у відзиві на позовну заяву зазначає про таке.
За змістом статті 5 та частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.
У зверненні ОСОБА_1, яке надійшло на адресу Президента України, порушені питання щодо видачі дубліката диплома про освіту, вирішення якого не належить до компетенції Президента України.
Водночас, зазначає представник відповідача, таким органом, до компетенції якого належить вирішення порушеного позивачем питання, є Міністерство освіти і науки України, тому звернення ОСОБА_1 було надіслано Департаментом з питань звернень громадян Офісу Президента України до зазначеного органу із супровідним листом для розгляду у частині, що належить до компетенції Міністерство освіти і науки України, та з проханням повідомити заявника про результати розгляду.
Серед іншого, звертає увагу на те, що чинним законодавством не забороняється направляти звернення за належністю тому органу, до повноважень якого належить вирішення порушених у зверненнях питань, у зв`язку з тим, що цим органом раніше було припинено розгляд звернень відповідної особи на підставі статті 8 Закону України "Про звернення громадян". Тому твердження позивача про неправомірність направлення його звернення Офісом Президента України до Міністерства освіти і науки України, у зв`язку з тим, що вказаним міністерством було прийнято рішення про припинення розгляду його звернень, є необґрунтованим, наголошує представник відповідача.
За таких обставин, вважає, що звернення ОСОБА_1 розглянуто в Офісі Президента України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою Верховного Суду від 4 червня 2020 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, а також докази в їх сукупності, Верховний Суд встановив такі обставини.
7 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Президента України Зеленського В.О. зі зверненням (а.с. 2), в якому виклав обставини неможливості отримання ним дублікату диплома бакалавра про закінчення Миколаївського державного педагогічного інституту імені В.Г. Бєлінського. Вказав, зокрема, що численні його звернення до Міністерства освіти і науки України із зазначеного питання не вирішили порушене ним питання, а Міністерство освіти і науки України припинило розгляд його звернень, незважаючи на те, що питання видачі дублікату диплома так і не вирішено.
В зв`язку з цим, ОСОБА_1 у зверненні до Президента України від 7 травня 2020 року просив забезпечити його право на отримання дублікату диплома в порядку, встановленому чинним законодавством, іншого документа, який підтверджуватиме закінчення ним у 1981 році педагогічного інституту.
Разом зі зверненням від 7 травня 2020 року позивач надіслав на адресу відповідача також копії листів Міністерства освіти і науки України, в яких останнє дає відповіді на порушене позивачем питання щодо видачі дублікату диплома, а в одному з них повідомляє про припинення розгляду звернень ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про звернення громадян" (а.с. 3-12).
Відповідно до супровідного листа від 14 травня 2020 року №22/026613-14, наданого позивачем та наявного в матеріалах справи (а.с. 14), Департамент з питань звернення громадян Офісу Президента України надіслав звернення ОСОБА_1 від 7 травня 2020 року на розгляд Міністерству освіти і науки України (у частині питань, що належать до компетенції цього міністерства), про що також повідомив ОСОБА_1 У супровідному листі також висловлено прохання повідомити заявника про результати розгляду.
Позивач, вважаючи неправомірною таку відповідь та не погоджуючись з направленням його звернення до Міністерства освіти і науки України, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу неправомірного, на думку ОСОБА_1, направлення його звернення, адресованого Президенту України, до Міністерства освіти і науки України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити до органів державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані Законом України "Про звернення громадян".
Цей Закон також забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Вказані конституційні положення, а також положення Закону України "Про звернення громадян" містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб`єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов`язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Зважаючи на це, а також контекст спірних правовідносин, що склались між сторонами, Верховний Суд вважає за необхідне вказати, що правова процедура ("fair procedure" - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб`єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.
Згідно з частиною першою статті 5 цього Закону України "Про звернення громадян" звернення громадян адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.