ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/2070/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В. І.,
за участю секретаря Низенко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Подільськтеплокомуненерго" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Бездолі Д.О.
від 12.11.2019
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мишкіної М.А., Богатиря К.В., Бєляновського В.В.
від 18.02.2020
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Подільськтеплокомуненерго"
про стягнення 2 261 954,02 грн
за участю представників:
від позивача: Піун С.П.
від відповідача: Янковий М.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Подільськтеплокомуненерго", в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 960 800,31 грн пені, 380 270,52 грн 3% річних та 920 883,19 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором постачання природного газу №8004/1718-ТЕ-23 від 01.09.2017 в частині своєчасної сплати за отриманий природний газ.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
01.09.2017 між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним виробничим експлуатаційним підприємством "Подільськтеплокомуненерго" (споживач) було укладено договір №8004/1718-ТЕ-23 постачання природного газу, за яким постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.1., 1.2. договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ обсягом до 5508,0 тис. куб. м.
За умовами пункту 2.4. договору підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до пункту 3.7. договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу.
Згідно з пунктом 3.7. договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Відповідно до пункту 5.2. договору ціна за 1000 куб. метрів на дату укладення договору становить 4 942 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 5 930,40 грн.
Пунктом 6.1. договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
Згідно з пунктом 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством та цим договором.
За умовами пунктів 8.2., 8.3. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору, укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.
Згідно з пунктом 12.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
25.01.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору, в якій сторонами було викладено:
- абзац третій пункту 6.1. договору в наступній редакції: "Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.".
- пункт 8.2. та пункт 8.3. договору в наступній редакції: "У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови КМУ від 04.03.2002 №256. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.".
Між сторонами у спірних відносинах не укладались інші додаткові угоди або спільні протокольні рішення про організацією взаєморозрахунків, якими передбачались зміна порядку та строків проведення розрахунків за договором.
На підставі договору постачання природного газу №8004/1718-ТЕ-23 від 01.09.2017 відповідач отримав за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року включно природний газ на загальну суму 27 900 053,09 грн, що підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2017 на суму 1 330 378,49 грн; від 30.11.2017 на суму 4 119 267,70 грн; від 31.12.2017 на суму 5 165 010,72 грн; від 31.01.2018 на суму 6 037 479,30 грн; від 28.02.2018 на суму 5 425 485,74 грн; від 31.03.2018 на суму 5822 431,14 грн та визнається сторонами.
Проведення відповідачем оплати за поставлений позивачем за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року природний газ в сумі 27 900 053,09 грн, підтверджується випискою позивача по операціях по підприємству Комунальне виробниче експлуатаційне підприємство "Подільськтеплокомуненерго" за період з 01.09.2017 по 31.05.2019.
Оплата частини заборгованості в сумі 9 961 465,23 грн за рахунок бюджетних коштів, наданих відповідачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями про перерахування цих коштів та випискою по рахунку відповідача, підписаними між відповідачем та Управлінням соціального захисту населення Подільської міської ради актами звірки щодо кредиторської заборгованості по пільгам та субсидіями за період з 01.01.2018 по 01.01.2019.
Тобто відповідач за фактично отриманий природний газ розрахувався в повному обсязі, водночас, з порушенням строків, визначених умовами вищевказаного договору та додаткової угоди до нього.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого природного газу позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 960 800,31 грн пені, 380 270,52 грн 3% річних та 920 883,19 грн інфляційних втрат.
Розрахунок спірних сум пені та 3% річних здійснений позивачем за зобов`язаннями по кожному акту окремо та з врахуванням пункту 8.2. договору, в редакції додаткової угоди №1 до договору від 25.01.2018, а саме: за жовтень 2017 року з 28.11.2017 по 17.01.2018; за листопад 2017 року з 26.12.2017 по 12.03.2018; за грудень 2017року з 26.01.2018 по 16.04.2018; за січень 2018 року пеня з 27.02.2018 по 26.08.2048, 3% річних з 27.02.2018 по 09.10.2018; за лютий 2018 року пеня з 27.03.2018 по 26.09.2018, 3% річних з 27.03.2018 по 14.03.2019; за березень 2018 року пеня з 26.04.2018 по 25.10.2018, 3% річних з 26.04.2018 по 22.04.2019. Інфляційні нарахування позивачем здійснено за загальний період: грудень 2017 року - березень 2019 року.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Господарський суд Одеської області рішенням від 12.11.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020, позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Подільськтеплокомуненерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні нарахування в сумі 920 883,19 грн, 3% річних в сумі 380 270,52 грн, пеню в сумі 96 080,03 грн та судовий збір в сумі 33 929,31 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовив.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем і прийняття відповідачем за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року включно на підставі договору постачання природного газу №8004/1718-ТЕ-23 від 01.09.2017 природного газу на загальну суму 27 900 053,09 грн.
За поставлений природний газ за договором відповідач розрахувався у повному обсязі, шляхом перерахування власних коштів і коштів, які перераховані постачальнику на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", проте з порушенням строків оплати встановлених пунктом 6.1 Договору. Факт порушення строків оплати підтверджується та відповідачем не заперечується.
Судами перевірено надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних та встановлено їх вірність, відповідність нормам законодавства України, при цьому встановлено, що розрахунок сум пені здійснено з врахуванням положень пункту 8.2. договору, а саме позивачем не нараховано пеню на суми оплат, проведені відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.
З приводу заперечень відповідача щодо нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних витрат на бюджетні кошти у розмірі 9 961 465,23 грн, які отримані згідно з постановою КМУ №256, то судами зазначено, що на відміну від пені, нарахування якої згідно з умовами договору не здійснюється на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови КМУ від 04.03.2002 №256, нарахування інфляційних та 3% річних здійснюється на всю суму заборгованості за договором, що погоджено сторонами договору, і ці умови не оспорено та не скасовано в судовому порядку.
Судами зазначено, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 Порядок сам по собі не передбачає зміну порядку та строків здійснення розрахунків між сторонами, а встановлює виключно порядок зарахування отриманих відповідачем бюджетних коштів на рахунки кредитора, тому порушення державою обов`язку перед надавачами послуг щодо розрахунків не звільняє останніх від відповідальності перед постачальниками енергоносіїв за прострочення виконання договірних зобов`язань.
Зазначено, що правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №915/252/18 та від 31.05.2019 у справі №924/296/18 не враховуються, оскільки обставини вказаних справ з розглядуваною є відмінними, зокрема у згаданих справах частина розрахунків з АТ "НАК "Нафтогаз України" проводилася на підставі підписаних сторонами спільних протокольних рішень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, якими встановлювався інший, а не той, що був врегульований договором порядок розрахунків та на суми, сплачені на підставі спільних протокольних рішень, 3 % річних і пеня не нараховуються.
Щодо вимог про стягнення пені, то суди дійшли висновку про необхідність зменшення її розміру на 90%, з огляду на фактичні обставини справи, а саме: враховано ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання у спірних відносинах, що відповідач є комунальним підприємством, створеним для виробництва теплової енергії споживачам міста Подільська; важкий фінансовий стан відповідача, який підтверджується, зокрема, виписками по рахункам відповідача про розмір залишкових коштів; збитковість діяльності відповідача, що підтверджується звітом про фінансові результати відповідача за 3 квартал 2019 року та розрахунком обсягу заборгованості перед відповідачем в сумі 23 335 802,00 грн за минулі періоди з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання горючої води, що вироблялись, транспортувались та постачались відповідачем населенню, що відповідач отримував природний газ від позивача не для власних потреб, а виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Посилання АТ "НАК "Нафтогаз України" на правові позиції, викладені Верховним Судом у справах № 908/1453/14 та № 922/1010/16, відхилені з тих підстав, що висновки господарського суду про задоволення клопотання про зменшення розміру пені у даній справі не суперечать висновку Верховного Суду у постанові від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14 про відмову у задоволенні клопотання боржника про зменшення розміру стягуваної пені, оскільки зменшення розміру пені є правом суду і було реалізоване ним у конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів; у справі № 922/1010/16 питання про зменшення розміру пені відповідачем (боржником) не порушувалося та судами не вирішувалося. У постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 922/1010/16 відсутній висновок щодо застосування норм частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України у спірних правовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та аргументи учасників справи
Комунальне виробниче експлуатаційне підприємство "Подільськтеплокомуненерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 12.11.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі №916/2070/19, у якій просило їх скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 1 301 153,71 грн, а саме: 3% річних у сумі 380 270,52 грн та інфляційних втрат у сумі 920 883,19 грн, зменшивши загальну суму до 421 091,5 грн, а саме: 3% річних на суму 98 251,53 грн, інфляційні втрати на суму 322 839,97 грн.
Підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 12.11.2019 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 916/2070/19 скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, що судами застосовано статтю 625 Цивільного кодексу України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат на кошти, що були сплачені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, без урахування висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 906/790/16, від 21.03.2019 у справі № 905/1100/18, від 31.05.2019 у справі № 924/296/18, від 10.07.2019 у справі № 913/334/18, від 24.09.2019 у справі № 927/894/18, від 13.02.2020 у справі № 917/536/19.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" також звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 12.11.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі №916/2070/19, у якій просило їх скасувати в частині відмови у стягненні 864 720,28 грн пені та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 12.11.2019 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 916/2070/19 скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, що судами застосовано статтю 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14 та від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Позивачем та відповідачем відзивів на касаційну скаргу іншого не надано, що не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду у справі.
Склад суду у даній справі визначений згідно з витягами з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.03.2020, 07.05.2020, 15.06.2020, які наявні в матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Спірним є поширення судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 625 Цивільного кодексу України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат на кошти, що були сплачені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, а також застосування судами попередніх інстанцій приписів статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України для зменшення розміру пені.