ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 209/1985/18
провадження № 51-668км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Рибачук Г.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року, постановлену у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області (нині місто Кам`янське ), жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 КК, та призначено йому покарання у виді арешту на строк 6 місяців.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 10 квітня 2018 року о 15 год 17 хв біля зупинки громадського транспорту "Овочевий", що розташована на бульварі Будівельників у місті Кам`янському, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи особливу зухвалість, у присутності інших людей безпідставно почав чіпати за руку та сідниці, раніше невідому йому, неповнолітню потерпілу ОСОБА_2, на що остання, сприйнявши такі дії за особисту образу її честі та гідності, з метою припинення цих дій, завдала ОСОБА_1 ляпас. Після цього, не маючи наміру припиняти протиправні дії, ОСОБА_1 наніс один удар пляшкою ємністю 5 л, заповненою водою, у чоло та один удар ногою у праву частину тулубу та руку потерпілої, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року вирок місцевого суду змінено. Призначено ОСОБА_1 покарання за частиною 1 статті 296 КК у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, виключено з вироку рішення суду про стягнення із ОСОБА_1 на користь законного представника потерпілої ОСОБА_3 судового збору у розмірі 150 грн. В решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор не погоджується із ухвалою апеляційного суду, порушує питання про її скасування та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок м`якості.
В обґрунтування своїх вимог стверджує, що апеляційним судом допущено порушення вимог статей 403, 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки суд після початку судового розгляду прийняв та розглянув змінену апеляційну скаргу захисника, у якій поміж іншого, висловлювалися доводи щодо пом`якшення призначеного ОСОБА_1 покарання.
Крім того, на переконання скаржника, призначаючи ОСОБА_1 покарання, апеляційний суд залишив поза увагою посткримінальну поведінку засудженого, який своєї вини не визнав, у скоєному щиро не розкаявся, у судовому засіданні наполягав на закритті кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, чинив психологічний тиск на потерпілу, як стверджувала остання в суді апеляційної інстанції, переслідував її на автомобілі, завдану злочином шкоду відшкодував частково лише перед останнім засіданням в апеляційному суді.
Поміж іншого, не врахував суд апеляційної інстанції позицію потерпілої ОСОБА_2 та її законного представника, які наполягали на призначенні засудженому суворого покарання, а також те, що протиправними діями ОСОБА_1, крім основного об`єкта злочину - громадського порядку, шкоду завдано також додатковому - здоров`ю неповнолітньої потерпілої, яка після вчинюваного стосовно неї злочину, була вимушена звертатися за допомогою до психолога.
А тому покарання призначене апеляційним судом не відповідає вимогам статей 50, 65 КК, а ухвала цього суду вимогам статті 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просила касаційну скаргу задовольнити частково. Не погодилась з прокурором про порушення судом апеляційної інстанції вимог статтей 403, 405 КПК. Зазначила, що в даному кримінальному провадженні апеляційний суд запропонував узгодити позиції захисника та обвинуваченого в частині вимог, в результаті чого стороною захисту була подана уточнена апеляційна скарга. В частині невідповідності призначеного судом апеляційної інстанції покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого підтримала касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, просила скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року і призначити справу до нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.