Постанова
іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 202/66/13-к
провадження № 51-7413км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Матієк Т. В., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Замкового І. А.,
прокурора Кузнецова С. М.,
захисника Чаплинського Ю. М.,
засудженої ОСОБА_1 (в режимі відеконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу зі змінами та доповненнями засудженої ОСОБА_1 на ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2019 року та Дніпровського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Дніпропетровська, жительки АДРЕСА_1 ), такої, що судимості не має,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 15 і ч. 4 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй майна; за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 358 КК (у редакції 2008 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та на підставі ст. 49 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування цього покарання у зв`язку із закінченням строків давності. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй майна.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за вчинення вищевказаних злочинів за обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року вирок суду щодо ОСОБА_1 змінено, звільнено її від призначеного покарання за ч. 2 ст. 190 КК на підставі ст. 49 КК, у зв`язку із закінченням строків давності. Цей же вирок у частині засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 358 КК скасовано та провадження у цій частині закрито, у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженою за ч. 3 ст. 15 і ч. 4 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй майна. У решті вирок залишено без зміни.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 21 квітня 2016 року вищевказані судові рішення щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2019 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року, зміненого ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року.
Апеляційний суд ухвалою від 9 жовтня 2019 року залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, а ухвалу районного суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі зі змінами та доповненнями засуджена, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неповноту судового розгляду, просить скасувати судові рішення й призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на те, що її заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами було розглянуто упереджено та незаконним складом суду, а апеляційний суд залишивши апеляційну скаргу без задоволення в своєму рішенні не зазначив підстав, з яких скаргу визнано необґрунтованою, тому це рішення не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК та підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Засуджена та її захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Положення ч. 2 вказаної норми передбачає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Глава 34 КПК визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення та вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно з вимогами ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.