| |
|
|
Постанова
Іменем України
18червня 2020 року
м. Київ
справа № 216/3489/17
провадження № 51-6492км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Білик Н. В., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Сиволапа А. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040230001216, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2009 року за ст. 395, ч. 1 ст. 213, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 277, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 309, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України із застосуванням ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією усього особистого майна, звільненого умовно-достроково 16 липня 2015 року на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 29 днів,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,
за касаційною скаргою захисника Єлаєва Ю. Л. на вирок Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 309 КК України - на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України - на строк 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання про стягнення судових витрат у кримінальному провадженні та про долю речових доказів.
За вищевказаним вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, за таких обставин.
Так, 07 липня 2017 року близько 10:00 ОСОБА_1, перебуваючи на вул. Свято-Миколаївській у м. Кривому Розі, незаконно придбав у не встановленої досудовим слідством особи паперовий згорток, усередині якого був наркотичний засіб - канабіс, який у подальшому він став незаконно повторно зберігати при собі без мети збуту. Цього ж дня о 10:57 у ході огляду ОСОБА_1 в парку імені Федора Мершавцева у нього було виявлено та вилучено зазначений наркотичний засіб, загальною масою 8,325 г (у перерахунку на суху речовину).
Крім того, 08 лютого 2018 року ОСОБА_1 у денний час доби, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3, діючи повторно з метою таємного викрадення чужого майна, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, шляхом підбору ключа незаконно проник до господарської будівлі, розташованої на території вказаного домоволодіння, звідки таємно викрав належне потерпілому майно на загальну суму 5652,84 грн.
07 жовтня 2019 року Дніпровський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області, скасував вирок районного суду щодо ОСОБА_1 у частині призначеного покарання й ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 309 КК України - на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України - на строк 3 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. У решті вирок районного суду апеляційний суд залишив без зміни.