Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 750/2942/18
провадження № 51-793км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І. В.,
суддів Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О.В.,
прокурора Браїла І.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Шолох О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017270000000322, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Хмельницький, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 368 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 24650 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на 3 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, будучи службовою особою, працюючи начальником 3-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Добрянка" І категорії, використовуючи своє службове становище, діючи в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, 17 січня 2018 року о 19:10 за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 233, отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 6750 грн за сприяння у безперешкодному ввезенні 05 січня 2018 року ОСОБА_3 на автомобілі "Citroen Jumpy" на територію України через пункт пропуску "Нові-Яриловичі" Чернігівського прикордонного загону цигарок білоруського виробництва "Minsk Kepital" у кількості 450 блоків.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить вирок та ухвалу апеляційного суду щодо нього скасувати, а провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Вважає, що судовий розгляд проведено неповно, з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Обвинувачення ґрунтується на припущеннях й на недопустимих доказах. На його думку, в діях ОСОБА_2 міститься провокація, а тому суд не мав права брати його показання та класти в основу вироку.
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції, у порушення вимог ст. 404 КПК України повторно не дослідив докази. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, оскільки апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу засудженого без задоволення, всупереч вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України в ухвалі не навів підстав ухвалення такого рішення, не надав відповіді на всі доводи апеляційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор заперечував щодо задоволення поданої скарги.
Засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.