Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 433/1119/17
провадження № 51-883 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника в режимі відеоконференції Кузнєцової Т.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кузнєцової Т.А. на вирок Сватівського районного суду Луганської області від 21 жовтня 2019 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 15 січня 2020 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030590000779, № 12014130590000342, № 12016130590000456, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Товсте Ульянівського району Сумської області, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 195, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сватівського районного суду Луганської області від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185, ст. 195, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у період часу з 17:00 06 квітня 2012 року по 08:00 09 квітня 2012 року, більш точного часу та дати органом досудового розслідуванням не встановлено, діючи умисно, шляхом демонтажу навісного замка вхідних дверей проник до приміщення гуртожитку, розташованого в кварталі АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2, чим заподіяв матеріальної шкоди останньому на суму 1 450 грн.
Крім того, у період часу з 08 листопада 2013 року по 22 листопада 2013 року, більш точного часу та дати органом досудового розслідуванням не встановлено, діючи умисно, повторно, шляхом розпилу дужки навісного замка вхідних дверей проник до приміщення гуртожитку, розташованого у кварталі АДРЕСА_2, звідки таємно викрав належне Троїцькому територіальному медичному об`єднанню майно, чим заподіяв матеріальної шкоди на загальну суму 2 992,5 грн.
Крім того, 21 травня 2015 року о 14:55, перебуваючи у смт Троїцьке Троїцького району Луганської області, більш точного місця органом досудового розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з абонентського номера оператора мобільного зв`язку "Лайфселл" НОМЕР_1 на абонентський номер оператора мобільного зв`язку "МТС" НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, надіслав смс-повідомлення з текстом погроз знищити шляхом вибуху кафе-бар " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", розташований на АДРЕСА_3. ОСОБА_3, будучи обізнаним про всі факти попередніх спроб підпалу вказаного приміщення та сприймаючи останні як реальні, з метою попередження настання негативних наслідків попередив про це власника приміщення кафе-бару - приватного підприємця ОСОБА_4 . Враховуючи, що протягом 2014-2015 років невстановленими особами було здійснено чотири спроби пошкодження майна кафе-бару, сприймаючи погрозу про знищення кафе-бару шляхом вибуху як реальну, ОСОБА_4 була позбавлена спокою у зв`язку з можливістю її реалізації та з метою збереження майна 22 травня 2015 року була вимушена звернутись з відповідною заявою до правоохоронних органів.
Крім того, 27 жовтня 2016 року ОСОБА_1, перебуваючи в смт Троїцьке Троїцького району Луганської області, більш точного місця органом досудового розслідування не встановлено, переслідуючи умисел на завідоме неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення щодо нього кримінального правопорушення зі штучним створенням доказів обвинувачення, діючи умисно, на належному йому телефоні "Нокія 101" створив смс-повідомлення з наступним текстом: "Воля! Тебя предупреждали не лезть в дела нормальных людей, а ты не слушаешься. Камни пали на стол кухни, а теперь будут на голове. Больше предупреждать не будем", яке в день створення о 14:23 відправив на належний йому абонентський номер оператора мобільного зв`язку "МТС" НОМЕР_3, чим штучно створив докази обвинувачення. У подальшому, будучи обізнаним про наявність кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, склав, підписав та направив до Троїцького ВП ГУНП в Луганській області заяву про погрозу вбивством на його адресу, яку він сприйняв реально. При цьому ОСОБА_1 28 жовтня 2016 року прибув до приміщення Троїцького ВП ГУНП в Луганській області, що в смт Троїцьке Троїцького району Луганської області, квартал Молодіжний, 28, де, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, повідомив орган досудового розслідування про погрозу вбивством, яку він сприйняв реально, власноручно виклавши обставини вчиненого щодо нього злочину у протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, у якій послався на штучно створені ним докази (смс-повідомлення). За наслідком розгляду зазначеної заяви керівником органу досудового розслідування 28 жовтня 2016 року прийнято рішення про внесення відомостей до ЄРДР з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 129 КК України.
Крім того, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину із штучним створенням доказів обвинувачення, ОСОБА_1 28 жовтня 2016 року, перебуваючи у приміщенні Троїцького ВП ГУНП у Луганській області, що в смт Троїцьке Троїцького району Луганської області, квартал Молодіжний, 28, незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання потерпілого, діючи умисно, у період часу з 17:50 до 18:35 в ході його допиту як потерпілого надав слідчому неправдиві показання про те, що йому невідомо, хто і з яких обставин направив на його телефон смс-повідомлення з текстом погрози вбивством, яку він сприйняв реально, та надав слідчому штучно створений ним доказ.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Сватівського районного суду Луганської області від 21 жовтня 2019 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Кузнєцова Т.А. просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог посилається на допущені судами істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що суди зобов`язані були звільнити ОСОБА_1 від призначеного за ст. 195 КК України покарання, оскільки на час судового розгляду сплинули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за цим епізодом. Наголошує про формальність підходу до оцінки допустимості доказів у кримінальному провадженні. Зокрема, зазначає, що протоколи пред`явлення речей для впізнання від 27 березня 2017 року не відповідають вимогам ст. 229 КПК України. Протокол огляду місця події від 09 квітня 2012 року містить помилки, а його зміст не відповідає висновкам, викладеним у вироку суду. Вказана у вироку модифікація викраденого перфоратора не відповідає тій модифікації, яка зазначена в товарознавчій експертизі. Товарні накладні про придбання ОСОБА_2 електричного інструменту не містять номерів та підписів про отримання товару, а з матеріалів провадження неможливо встановити, на якій підставі ОСОБА_2 купував вказаний інструмент для ТОВ "Троїцький Агробуд" та хто є власником такого інструменту. Таким чином, вважає, що перелічені докази не можуть бути допустимими. Крім того, зазначає, що після отримання письмової відмови прокурора від поданої апеляційної скарги апеляційним судом будь-якого рішення з цього приводу прийнято не було.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні захисник Кузнєцова Т.А. підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити. Прокурор Гошовська Ю.М. касаційну скаргу захисника не підтримала, крім доводів щодо не застосування судами положень статей 49, 74 КК України, у зв`язку з чим судові рішення в цій частині просила змінити.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як визначено ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У касаційній скарзі, окрім іншого, захисник посилається на формальний характер судового розгляду, що виразилось у неправильній оцінці здобутих у кримінальному провадженні доказів.
В ході перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що докази та показання свідків були предметом ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, їм надано відповідну правову оцінку, що відображено в оскаржуваних судових рішеннях.
А тому колегія суддів вважає неспроможними доводи касаційної скарги захисника в цій частині, оскільки з огляду на вимоги ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу та не вправі здійснювати переоцінку здобутих судами першої та апеляційної інстанцій доказів. Під час касаційного розгляду суд має оперувати тими фактичними обставинами, які встановлені судами попередніх інстанцій.
Як убачається з вироку, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 195, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України, за викладених у вироку обставин ґрунтуються на доказах, досліджених та належно оцінених у судовому засіданні.
Суд зробив такі висновки на підставі показань самого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4, представника Троїцького територіального медичного об`єднання - ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_16
Також судом першої інстанції співставлено, проаналізовано і покладено в основу обвинувального вироку дані, що містяться у: протоколі усної заяви про злочин від 09 квітня 2012 року; протоколі прийняття заяви про вчинення злочину від 22 грудня 2015 року; постанові про порушення кримінальної справи від 13 квітня 2012 року; протоколах огляду місця події від 09 квітня 2012 року, 22 листопада 2013 року, 22 травня 2015 року; накладних про придбання ОСОБА_2 електричного інструменту; витягу з ЄРДР від 19 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_2 про вчинення злочину; постановах та протоколах про передачу матеріалів кримінального провадження та речей до іншого кримінального провадження від 19 грудня 2016 року та 27 квітня 2017 року; протоколах обшуку від 16 грудня 2016 року, 26 грудня 2016 року; протоколах огляду документів від 02 грудня 2013 року, 19 грудня 2016 року; протоколі огляду перфоратора від 19 грудня 2016 року; протоколі огляду лічильників від 19 грудня 2016 року; протоколах огляду предметів від 28 жовтня 2016 року, 22 грудня 2016 року, 23 січня 2017 року, 06 березня 2017 року; постановах про визнання речей речовими доказами від 02 грудня 2013 року, 03 грудня 2013 року, 19 грудня 2016 року, 06 березня 2017 року, 27 квітня 2017 року; протоколі пред`явлення речей ОСОБА_2 для впізнання від 27 березня 2017 року; протоколі пред`явлення речей ОСОБА_17 для впізнання від 27 березня 2017 року; протоколі про результати проведення НСРД від 11 січня 2017 року.
Разом з тим місцевим судом досліджено як доказ винуватості ОСОБА_1 дані, що містяться у: висновку судової товарознавчої експертизи № 113/06/12 від 14 червня 2012 року; висновку судової товарознавчої експертизи № 087/12/13 від 05 грудня 2013 року; висновку судової трасологічної експертизи № 26 від 26 листопада 2013 року.
Таким чином, у вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК України. В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Зі змісту вказаного вироку вбачається, що суд у мотивувальній його частині виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, з достатньою конкретизацією встановив і зазначив місце, час, спосіб вчинення злочинів, їх наслідки.
В ході дослідження матеріалів кримінального провадження колегією суддів не встановлено порушень процесуального законодавства під час збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів,як і не встановлено підстав для визнання таких доказів недопустимими.
Зокрема, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час проведення слідчих дій, у тому числі й під час пред`явлення потерпілому ОСОБА_2 та свідку ОСОБА_8 речей (перфоратора) для впізнання, а зміст таких протоколів відповідає положенням статей 104, 229 КПК України.