Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 336/1030/19
провадження № 51-399 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника в режимі відеоконференції Матсалаєвої В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 вересня 2019 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Запорізького обласного суду від 22 червня 2000 року призначене вироком Запорізького обласного суду від 23 травня 1997 року ОСОБА_1 покарання у виді смертної кари (розстрілу), замінено на довічне позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_1 подав до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя заяву, датовану 04 лютого 2019 року, у якій ставив питання про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Запорізького обласного суду від 22 червня 2000 року. Разом з тим, засуджений подав клопотання про поновлення йому строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Запорізького обласного суду від 22 червня 2000 року, а заяву повернуто.
Не погодившись з ухвалою місцевого суду, засуджений ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 вересня 2019 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2019 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2019 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 09 вересня 2019 року, просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог наголошує, що місцевий суд порушив його право на захист, оскільки розгляд заяви провів без його участі та участі захисника. Зазначає, що, повертаючи заяву, місцевий суд фактично надав оцінку викладеним у заяві обставинам та зазначив, що такі обставини не є нововиявленими, чим порушив вимоги процесуального закону. Крім того, вказує, що судом безпідставно відмовлено в поновленні строку на подання заяви, оскільки з огляду на вимоги ч. 4 ст. 464 КПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на підставах, викладених у його клопотанні, строками не обмежено. Вважає, що апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув та безпідставно залишив ухвалу місцевого суду без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Матсалаєва В.В. підтримали касаційну скаргу, прокурор Гошовська Ю.М. заперечувала щодо задоволення такої скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2019 року та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 вересня 2019 року, ставить питання про їх скасування.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами регламентований главою 34 КПК України, у якій наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Положеннями ст. 459 КПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Разом з тим, як визначено ч. 3 ст. 464 КПК України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 429 КПК України передбачено, що касаційна скарга повертається, зокрема, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.