Постанова
Іменем України
18 червня2020 року
м. Київ
справа № 565/1046/16-ц
провадження № 61-35423св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 жовтня 2017 року у складі судді Демчини Т. Ю. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 27 березня 2018 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Шеремет А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила змінити черговість одержання права на спадкування та визнати за нею як за спадкоємцем першої черги право на спадщину після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, усунути відповідачів від права на спадкування за законом на спадкове майно ОСОБА_8 .
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з травня 1994 року до 26 серпня 2008 року вона проживала у з ОСОБА_8 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 22 вересня 2015 року у справі № 565/666/13-ц.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, після його смерті відкрилась спадщина, про прийняття якої заявили у встановленому порядку батьки спадкодавця - ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також його діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після смерті батьків спадкодавця заяви про прийняття спадщини у встановленому порядку подали їх діти (брати та сестри ОСОБА_8 ) - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 .
Вказувала на те, що ОСОБА_8 в останні роки життя перебував у безпорадному стані, протягом усього часу його хвороби вона опікувалась ним, надавала фізичну, моральну та матеріальну допомогу, а відповідачі допомоги спадкодавцю не надавали.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 27 березня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право на спадкування після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з іншими спадкоємцями, які закликаються до спадщини.
У задоволенні вимог про усунення відповідачів від права на спадкування за законом на спадкове майно ОСОБА_8 відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 1259 ЦК України має право за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкування, оскільки вона, проживаючи з ОСОБА_8 однією сім`єю не менш як п`ять років до дня смерті останнього, забезпечувала його доглядом і піклуванням, а особливо в останні роки у зв`язку із погіршенням стану його здоров`я. Спадкодавець мав хворобу з тяжким перебігом, потребував сторонньої допомоги, яку тривалий час надавала саме позивач (матеріальну, нематеріальну та іншу допомогу).
Також суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про усунення відповідачів від права на спадкування, оскільки судом не встановлено визначених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України обставин, які є підставою для задоволення цих вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати вказані судові рішення в частині визнання за ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з іншими спадкоємцями, які закликаються до спадщини.
Касаційна скарга ОСОБА_7 та ОСОБА_4 мотивована тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність визначених законом всіх юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у позивача могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України.
Судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення відповідачів від права на спадкування за законом на спадкове майно ОСОБА_8 у касаційному порядку не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Також у липні 2018 року подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14 квітня 2020 року справу призначено колегії суддів у складі: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 54 роки помер ОСОБА_8 (причина смерті - хронічна ниркова недостатність ІV ступеня), після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно. Заповіту ОСОБА_8 не залишив.
На час смерті ОСОБА_8 спадкоємцями за законом першої черги спадкування були: ОСОБА_9 (батько) та ОСОБА_10 (мати), ОСОБА_4 (син) та ОСОБА_5 (син), які були закликані до спадкування після смерті ОСОБА_8 .
На момент розгляду судами цією справи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 померли, не встигли прийняти спадщину після смерті ОСОБА_8, заповіту не залишили, а їх спадкоємцями за законом першої черги спадкування є їх діти: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які закликані до спадкування майна після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 серпня 2015 року у справі № 565/666/13-ц встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_8 та ОСОБА_1 без укладення шлюбу у період з 1994 року по 26 серпня 2008 року, а також визнано будівельні матеріали, обладнання, вироби та конструкції, з яких споруджено новостворене нерухоме майно - завершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 89,4 кв. м, об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_8, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини цих будівельних матеріалів.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 22 вересня 2015 року у справі № 565/666/13-ц рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 червня 2015 року скасовано в частині встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_8 та ОСОБА_1 без укладення шлюбу у період з 1994 року по 01 січня 2004 року, а також в частині визнання будівельних матеріалів, обладнання, виробів та конструкцій, з яких споруджено новостворене нерухоме майно - завершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1, загальною площею 89,4 кв. м, об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_8, та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частини цих будівельних матеріалів, та у задоволенні цієї частини вимог відмовлено.
В іншій частині рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 червня 2015 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22 вересня 2015 року залишене без змін.
ОСОБА_1 відповідно до статті 1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги.
Також установлено, що згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії МСЕ № 061734, ОСОБА_8 з 30 червня 2005 року встановлено третю групу інвалідності загального захворювання із встановленими протипоказаннями роботи у несприятливих метеоумовах та рекомендаціями диспансерного нагляду у лікаря-нефролога, ревматолога, стаціонарного лікування двічі на рік, з яких один раз у нефрологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії МСЕ № 110012 ОСОБА_8 з 29 червня 2006 року встановлено першу групу інвалідності загального захворювання. ОСОБА_8 потребує сторонньої допомоги та лікування гемодіалізом, стаціонарного та реабілітаційного лікування у нефролога в Рівненській обласній клінічній лікарні.
Рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області № 58 від 22 лютого 2007 року, розглянувши заяву ОСОБА_8 про надання йому помічника для здійснення своїх прав та виконання обов`язків, на підставі статті 78 ЦК України зареєстровано ОСОБА_7 помічником ОСОБА_8
13 серпня 2008 року до відділу ДРАЦС реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції була подана заява на державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 Реєстрація шлюбу була призначена на 15 вересня 2008 року, проте не була проведена у зв`язку із смертю ОСОБА_8 26 серпня 2008 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.