Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 760/366/17
провадження № 61-35712св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -Публічне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчий комітет Ніжинської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2017 року у складі судді Киреєва О.В. та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 26 березня 2018 року у складі колегії суддів: Лакізи Г. П., Онищенко О. І., Скрипки А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд" (далі- ПАТ "Чернігівоблбуд") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Ніжинської міської ради про визнання недійсними приватизації, свідоцтва про право власності та визнання права власності на квартиру.
Позов обґрунтований тим, що ПАТ "Чернігівоблбуд" є правонаступником орендного підприємства та Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд".
На вул. Семашкоу м. Ніжині Чернігівської області розташований житловий будинок№ 7, який зведений в 90-их роках за кошти ПАТ "Чернігівоблбуд". Пізніше частина квартир убудинку була викуплена, а інші квартири, зокремаквартира АДРЕСА_1 залишились у власності та на балансі товариства.
03 липня 2014 року Виконавчий комітет Ніжинської міської ради прийняв рішення № 140 "Про недопущення призупинення приватизації", яким дозволив органу приватизації міського Виконавчого комітету здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 та інших квартир в цьому будинку, зазначивши що вони належать до державного житлового фонду. На підставі цього рішення відповідачі отримали свідоцтво про право власності на спірну квартиру в рівних долях.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31серпня 2016 року, яке залишене без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016 року та Вищого господарського суду України від 28 грудня 2016 року, відмовлено в позові ПАТ "Чернігівоблбуд" про скасування рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 140 від 03 липня 2014 року.
Позивач просив суд визнати недійсними приватизацію Семенченком М. К., ОСОБА_2 , ОСОБА_3, та ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_2 та свідоцтво про право власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 ; визнати за ПАТ "Чернігівоблбуд" право власності на вказану квартиру.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанції
Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2017 року,яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 березня 2018 року, в позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не надав належні та допустимі докази щодо наявності у нього права власності на спірну квартиру, а відповідачі користуються спірною квартирою на відповідних правових підставах, приватизація якої здійснена у встановленому законом порядку на відповідних правових підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ПАТ "Чернігівоблбуд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 26 березня 2018 року, просило скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
23 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У серпні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження від 16 квітня 2020 року № 1123/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" доповідачем у справі згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суди не навели жодного аргументу щодо відхилення доводів, викладених в позові, з посиланням на обставини, які вже були встановлені рішеннями судів, і які, згідно з частиною третьою статті 61 ЦПК України 2004 року, доказуванню у цій справі не підлягали.
Рішенням № 140 від 03 липня 2014 року "Про недопущення призупинення приватизації" Виконавчий комітет Ніжинської міської ради дозволив органу приватизації здійснювати приватизацію квартир АДРЕСА_3 15, АДРЕСА_1, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15 як квартир державного житлового фонду, знехтувавши висновками судів в чотирьох судових провадженнях, якими було встановлено, що ці квартири належать до статутного капіталу ЗАТ "Чернігівоблбуд".
Залишивши без задоволення касаційну скаргу ПАТ "Чернігівоблбуд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016 року та залишаючи без змін вказані судові рішення, Вищий господарський суд України в постанові від 28 грудня 2016 року виклав дві правові позиції:
1. Що рішення виконкому Ніжинської міської ради рішенням № 140 від 03 липня 2014 року "Про недопущення призупинення приватизації", яким надано дозвіл органу приватизації міськвиконкому здійснювати приватизацію державного житлового фонду, а саме квартир АДРЕСА_16, АДРЕСА_1, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позов, предметом якого є визнання протиправним (незаконним) рішення виконавчого органу місцевого самоврядування, тобто ненормативного акту, що застосований одноразово і з прийняттям якого виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а тому його скасування не створює наслідків для власників приватизованих квартир, оскільки це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
2. Що належним способом захисту права власності особи з метою відновлення права власності, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності, є пред`явлення позову про визнання його права власності відповідно до статті 392 ЦК України та відповідного процесуального закону.
Суди не взяли до уваги обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 17 березня 2008 року, яке залишене без змін ухвалою Верховного Суду України від 05 березня 2009 року у справі № 22ц-430/2008, зокрема що будівництво буд. АДРЕСА_17 велось за рахунок прибутку, отриманого орендним колективом від орендованого майна, а не за рахунок державних коштів будь-якого іншого відомства, та що спірні квартири в будинку АДРЕСА_17 будувались за рахунок колективної власності колективу орендарів; що підприємства-дольовики дійсно наприкінці будівництва приймали участь у ньому, проте замовником та генпідрядником будівництва виступав структурний підрозділ тресту - Ніжинське РБУ, а не виконком місцевої влади, а тому віднесення будинку до державного житлового фонду суперечить частині третій статті 5 ЖК України; що згідно з протоколом засідання інвентаризаційної комісії Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" № 1 від 05 травня 1994 року затвердженого головою фонду комунального майна і приватизації обласної Ради народних депутатів 12 травня 1994 року, за результатами інвентаризації за "Чернігівоблбудом" рахується колективна власність незавершеного капітального будівництва в кількості 72 одиниці, одним з об`єктів зазначений 45 кв. житловий будинок на АДРЕСА_17 ; що після проведення приватизації та створення в 1995 році ЗАТ "Чернігівоблбуд" всі об`єкти незавершеного будівництва, у тому числі спірний будинок, який був введений в експлуатацію 23 грудня 1996 року, ввійшли до статутного капіталу новоствореного товариства, як майно орендаря; що ці обставини крім інших, вищенаведених доказів, підтверджуються листом регіонального відділення Фонду державного майна України від 25 липня 2006 року № 8/6/313; що потім згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Чернігівоблбуд" від 24 лютого 2004 року, було створене дочірнє підприємство "Управління майном" ЗАТ "Чернігівоблбуду" з метою централізованого управління майном та отримання прибутку і до статутного капіталу цього підприємства власником був переданий буд. АДРЕСА_17, за виключенням квартир пайовиків; що до комунальної власності Ніжинської міської ради спірні квартири ніколи не належали і ця обставина підтверджена довідкою МБТІ та представником міськвиконкому, який приймав участь у справі.
Аргументи інших учасників справи
Відзив відповідачів на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані рішення є законними, ухваленими з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позивач не надав належних та допустимих доказів того, що структурний підрозділ ПАТ "Чернігівоблбуд" був забудовником (генпідрядником, замовником) житлового будинку АДРЕСА_17 . Господарськими судами не прийнято як належне твердження ПАТ "Чернігівоблбуд" про те, що була допущена помилка у назві, а тому Ніжинське ремонтно-будівельне управління і ремонтно-будівельна дільниця у м. Ніжині є одним і тим же структурним підрозділом.
Позивач не надав належних та допустимих доказів того, що житловий будинок АДРЕСА_17 набутий ним від Дочірнього підприємства "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця", а тому відсутні підстави розпоряджатися у 2004 році об`єктами житлового фонду юридичної особи, ліквідованої у 2002 році відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Суди надали належну правову оцінку постанові Вищого господарського суду України від 28 грудня 2016 року у справі № 927/838/15, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог. У цій постанові зазначено, що перебування об`єкта на балансі, відображення його у бухгалтерській звітності не є підставою набуття його у власність. Перебування житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_17 на балансі обслуговуючої організації не доводить її права власності на квартири в цьому будинку, які є самостійними об`єктами цивільних прав.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що Виконавчий комітет Ніжинської міської ради розглянув звернення громадян та керівників організацій та рішенням № 140 від 03 липня 2014 року "Про недопущення призупинення приватизації" дозволив органу приватизації міськвиконкому здійснювати приватизацію державного житлового фонду, а саме квартир АДРЕСА_16, АДРЕСА_1, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15 . Право власності фізичних осіб на спірні квартири (у тому числі на квартиру АДРЕСА_1 ) зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі відповідних свідоцтв про право власності, виданих виконавчим комітетом Ніжинської міської ради 29 жовтня 2008 року.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету обласної ради депутатів трудящих № 819 від 12 жовтня 1960 року створено Чернігівський обласний ремонтно-будівельний трест.
Згідно з пунктом 1.3. Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту "Чернігівоблбуд", пунктами 1.1, 2.2 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд", затвердженого рішенням зборів засновників (протокол від 13 квітня 1995 року № 7) та перереєстрованого виконкомом Чернігівської міськради народних депутатів розпорядженням від 27 листопада 1995 року № 385-року, ЗАТ "Чернігівоблбуд" було створено в результаті викупу майна і шляхом перетворення обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" за рішенням засновників (протокол від 13 квітня 1995 року № 7) і ЗАТ "Чернігівоблбуд" є правонаступником суб`єкта підприємницької діяльності обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд".
Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 Статуту, затвердженого зборами акціонерів ЗАТ "Чернігівоблбуд" (протокол від 27 травня 2011 року № 1) та зареєстрованого державним реєстратором виконкому Чернігівської міськради Чернігівської області 27 липня 2011 року, ПАТ "Чернігівоблбуд" було створено згідно з установчими зборами засновників від 13 квітня 1995 року № 7 шляхом перетворення суб`єкта підприємницької діяльності Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" і є правонаступником Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" та ЗАТ "Чернігівоблбуд".
Рішенням виконкому Ніжинської міської ради від 21 жовтня 1986 року № 362 земельна ділянка для будівництва 45-квартрирного будинку на АДРЕСА_17 , з пайовою участю інших підприємств комунального господарства міста була виділена Ніжинському РСУ. У 1989 році Ніжинське РСУ отримало наряд-заказ від обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту на будівництво 45-квартрирного будинку на АДРЕСА_17, а 22 червня 1993 року загальні збори колективу Ніжинського РСУ постановили виділити 20 квартир працівникам для самостійного завершення будівництва.
Відповідно до договору від 31 березня 1989 року, укладеного між колективом Чернігівського ремонтно-будівельного тресту, облжилкомуправлінням Чернігівського облвиконкому та колективом працівників Чернігівського ремонтно-будівельного тресту, управління передало в оренду трудовому колективу основні фонди виробничого та невиробничого призначення, оборотні засоби, а також закріпило грошові кошти на рахунках, а трест прийняв вказане майно в оренду до 2011 року.
Згідно зі Статутом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту "Чернігівоблбуд", затвердженого 20 січня 1990 року, до складу тресту входив ряд структурних підрозділів без права юридичної особи, в тому числі і Ніжинське РБУ. Відповідно до Статуту тресту, останнє було орендним підприємством, працюючим на підставі договору від 31 березня 1989 року, мало самостійний баланс та створювало колективну власність.
Згідно з пунктом 4.2 Статуту господарський обіг тресту складався з двох форм власності: державної, у вигляді орендованого майна та колективної, що створена в результаті господарської діяльності тресту. До державного майна, переданого в оренду тресту, будинок на АДРЕСА_17, не входив. Згідно з пунктом 2.11 договору трест зобов`язався здійснювати будівництво житла, об`єктів соцкультпобуту за рахунок різних джерел, в тому числі і за власні кошти.
Згідно зі Статутом та колективним договором від 15 лютого 1990 року, укладеним між трестом, профспілкою та колективом Ніжинського РБУ, останній зобов`язався протягом 1990 року відрахувати до фонду економічного розвитку 65 700 крб, а залишки цього фонду, що були централізовані у тресті у 1989 році, вирішено направити на будівництво 45-ти квартирного житлового будинку на АДРЕСА_17 . Додатком № АДРЕСА_18 до договору про соціальний та економічний розвиток колективу Ніжинського РБУ на 1990-1995 роки передбачено фінансування будівництва зазначеного будинку за рахунок соцкультпобуту у 1990 році - 150 000,00 крб, у 1991 році - 250 000,00 крб.
Суд апеляційної інстанції встановив, що у протоколі засідання інвентарної комісії від 05 травня 1994 року є посилання на інвентарні описи незавершеного капітального будівництва, але не доводить, що будинок (незавершене будівництво) на АДРЕСА_17, належить до колективної власності орендного підприємства. У листі РВ ФДМУ у Чернігівській області від 20 січня 2010 року без посилання на підтверджуючі документи зазначено, що об`єкт незавершеного будівництва на АДРЕСА_17 при приватизації ввійшов при формуванні статутного фонду акціонерного товариства (як майно орендаря вартістю 6 485 625 крб).
24 грудня 1996 року рішенням виконкому Ніжинської міської ради № 376 затверджено акт прийняття в експлуатацію державною комісією закінченої будівництвом будівлі житлово-цивільного призначення від 19 червня 1996 року житлового будинку на АДРЕСА_17, в якому замовником будівництва, генеральним підрядником зазначено Ніжинське ремонтно-будівельне управління та не зазначено про його відомче підпорядкування.