Постанова
Іменем України
18 червня 2019 року
м. Київ
справа № 467/1729/14-ц
провадження № 61-44594св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 06 вересня 2018 року у складі судді Колосовського С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі - ПАТ КБ) "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2014 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKUCGA00000362 від 27 вересня 2006 року, у розмірі 15 682,68 долари США, що еквівалентно 183 016,88 грн, з яких: 3 598,36 доларів США, що становить 41 992,86 грн, - заборгованість за кредитом; 5 429,11 доларів США, що становить 63 357,71 грн, - заборгованість по процентам за користування кредитом; 168 доларів США, що становить 1 960,56 грн, - заборгованість по комісії за користування кредитом; 6 487,21 доларів США, що становить 75 705,75 грн, - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 150,3 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м, належний ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Кавунівської селищної ради Арбузинського району від 29 червня 2001 року за розпорядженням № 42 зареєстрованим в Арбузинському БТІ 29 червня 2001 року за реєстровим номером № 203 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером № 16104048 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № NKUCGA00000362 від 27 вересня 2006 року) ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки з початковою ціною для подальшої реалізації предмету іпотеки 110 000 грн.
Відстрочено виконання рішення суду в частині звернення стягнення на житловий будинок, переданий в іпотеку, відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" до дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 06 вересня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2014 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2014 року залишено без руху.
Надано апелянту строк, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання нею копії даної ухвали для усунення зазначеного в цій ухвалі недоліку, а саме вказати інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду та підстави його поновлення.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що заявниками пропущено строк апеляційного оскарження без поважних причин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що вони отримали повний текст оскаржуваного судового рішення районного суду тільки у 2018 році за відповідними заявами. Тому, вважають, що пропустили строк на оскарження рішення суду першої інстанції з поважних причин, а судом апеляційної інстанції не було надано цьому факту належної правової оцінки.
Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2019 року у складі судді Штелик С. П. відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.