Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 464/7307/16-ц
провадження № 61-19062св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Львівська міська рада, ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дудко Олена Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова, у складі судді ОСОБА_4,
від 24 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
від 29 серпня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом
до Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування за законом права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Львові померла її мати - ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_2, який придбав її у власність на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2006 року в період перебування у шлюбі з ОСОБА_5 .
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є вона, як дочка спадкодавця, ОСОБА_2, як один з подружжя, який пережив спадкодавця, та ОСОБА_3 - мати спадкодавця.
Посилаючись на положення статей 1268, 1269 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), стверджувала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановленому законом порядку спадщину після смерті ОСОБА_5 у вигляді вказаної квартири не прийняли.
Вона, як спадкоємець першої черги, у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою
про прийняття спадщини, а після закінчення вказаного строку із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, постановою приватного нотаріуса Дудко О. О. від 19 серпня 2016 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальних дій та у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
З урахуванням викладеного, просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті її матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме,
на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно,
яке залишилось після смерті ОСОБА_5, а саме на 1/4 частину квартири
АДРЕСА_1 . У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом має право на спадщину, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_5, проте за відсутності правовстановлюючих документів, які оформлені на ім`я ОСОБА_2 і які він не бажає надати ні нотаріусу, ні позивачу, ОСОБА_1 позбавлена права у визначений законом спосіб нотаріально оформити свої спадкові права і одержати свідоцтво про право на спадщину. Оскільки заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 подали ОСОБА_1 та ОСОБА_2, права позивача підлягають захисту шляхом визнання за нею у порядку спадкування за законом права власності на 1/4 частину квартири
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6
та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 залишено без задоволення,
а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 травня 2018 року - без змін.
Колегія суддів суду виходила з того суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, всебічно з`ясувавши всі обставини справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог у задоволенні яких відмовлено скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова
від 24 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 29 серпня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 464/7307/16-ц та витребувано її матеріали
з місцевого суду.
У січні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Звертає увагу, що судами першої та апеляційної інстанцій до спірних правовідносин не застосовано вимоги статей 1269, 1270 і 1272 ЦК України.
Крім того ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини на частину майна, а саме земельні ділянки і садовий будинок, які не є предметом спору, тому висновки судів першої та апеляційної інстанції що відповідач прийняв спадщину і щодо спірної квартири є неправильними.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - адвоката Федейка А. Ю., який не може бути враховано під час касаційного перегляду, оскільки відзив подано поза межами встановленого судом строкута за відсутності заяви про продовження цього строку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яка є матір`ю ОСОБА_1, та дружиною ОСОБА_2 .
Із 18 жовтня 2003 року ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, а саме: 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 ; земельні ділянки та садовий будинок АДРЕСА_2 .
Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2006 року.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її
чоловік - ОСОБА_2, дочка - ОСОБА_1 та мати - ОСОБА_3
ОСОБА_3 , у передбачений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталась, на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживала.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 листопада 2012 року, в передбачений законом шестимісячний строк, звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Постановою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дудко О. О. від 19 серпня 2016 року відмовлено ОСОБА_1
у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті
ОСОБА_5 з тих підстав, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(тут і надалі по тексту в редакції Кодексу, на час подання касаційної скарги) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.