Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 396/1918/15-ц
провадження № 61-2678св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно в порядку виділу частки зі спільної сумісної власності та виключення майна зі складу спадщини.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років помер ОСОБА_4, з яким вона проживала однією сім`єю як чоловік та дружина з грудня 2005 року до дня його смерті. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є дочками ОСОБА_4, які мають право на отримання спадщини після смерті батька як спадкоємці першої черги.
Позивач не перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, тому не має права на отримання спадщини у першу чергу разом з його дітьми, у зв`язку з чим виник спір між нею та іншими спадкоємцями щодо її прав на майно, яке спільно нажите з ОСОБА_4 .
У період з грудня 2005 року до 16 червня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, повноцінно, реально та взаємно виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, у шлюбі з іншими особами не перебували.
Восени 2005 року вони вирішили спільно проживати, а з грудня 2005 року мешкали разом за адресою: АДРЕСА_1, в будинку, який успадкував ОСОБА_4 від своїх батьків.
08 січня 2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як сім`я разом організовували похорони брата ОСОБА_4 - ОСОБА_11 , який помер у м. Сумах.
У квітні 2006 року вони придбали за спільні кошти житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Договір купівлі-продажу цього будинку оформлений нотаріально на ім`я ОСОБА_4 Восени 2006 року сім`я переїхала проживати до цього будинку.
За час спільного проживання сім`єю у будинку на АДРЕСА_2 позивач та ОСОБА_4 разом зробиликапітальний ремонт усіх житлових та господарських приміщень, частково здійснили перепланування внутрішніх приміщень будинку, переобладнали приміщення сараю на літню кухню та сауну, добудували до будинку терасу з балконом, здійснили благоустрій двору і території навколо будинку, поставили новий паркан з воротами, обладнали свердловину для постачання води у будинок та господарські приміщення. Орієнтовна вартість будинку становить 750 000,00 грн з урахуванням інформації щодо продажу схожих об`єктів у Кіровоградській області.
За спільні кошти сімейного бюджету придбано інше рухоме майно, що є предметом позову, вартістю 1 321 600,00 грн. Загальна вартість майна, на 1/2 частину якого претендує позивач, становить 2 071 600,00 грн.
Позивач з урахуванням уточненої позовної заяви просила визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_4 майно: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 750 000,00 грн; автомобіль "Nissan Pathfinder", номерний знак НОМЕР_1 вартістю 750 000,00 грн, автомобіль "Fiat Doblo", номерний знак НОМЕР_2, вартістю 210 000,00 грн; автомобіль "Fiat Qubo", номерний знак НОМЕР_3, вартістю 250 000,00 грн; м`який куточок в їдальню вартістю 1 500,00 грн; стіл обідній вартістю 3 000,00 грн; меблевий кухонний гарнітур вартістю 6 000,00 грн; електроплита на 4 конфорки Вeko вартістю 5 000,00 грн; кондиціонер Samsung, модель AQ07XAN, серійний номер 2218PDAP300398F, вартістю 5 000,00 грн; витяжка кухонна Pyramida вартістю 5 000,00 грн; мікрохвильова піч Samsung, модель СЕ1072R, вартістю 1 000,00 грн; комплект меблів у спальні: 3 шафи, комод на 3 шухляди, дзеркало, 2 приліжкові тумби вартістю 8 000,00 грн; ліжко м`яке з підйомним механізмом, 2 крісла вартістю 12 000,00 грн; кондиціонер Samsung, модель AQ07XAN/SEU, серійний номер 2218PDAP300795M, вартістю 5 000,00 грн, м`які стільці - 6 штук, вартістю 3 600,00 грн; душова кабіна вартістю 2 000,00 грн; дзеркало, умивальник з тумбою вартістю 2 500,00 грн; шафа-купе шириною 2,5 м вартістю 4 000,00 грн; шафа-купе вартістю 4 000,00 грн; меблевий гарнітур: диван, 2 крісла, 2 пуфи загальною вартістю 5 000,00 грн; холодильник - морозильник Indezit, модель В18, серійний номер 609183214*58392040000, вартістю 6 000,00 грн, бойлер вартістю 2 000,00 грн; бойлер вартістю 2 000,00 грн; пральна машина-автомат вартістю 4 000,00 грн; електрокотел для опалення будинку, марка ЕКОК6/6 380V, заводський номер 357, придбаний 28 травня 2006 року, вартістю 5 000,00 грн; котел опалювальний тривалого горіння на твердому паливі, марка "Енергія ТТ", придбаний 24 квітня 2014 року, з регулятором температури "Комфорт ЕКО", вартістю 20 000,00 грн.
Визнати за нею право власності на таке майно: автомобіль "Nissan Pathfinder", номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 750 000,00 грн; автомобіль "Fiat Qubo", номерний знак НОМЕР_3, вартістю 250 000,00 грн; стіл обідній вартістю 3 000,00 грн; ліжко м`яке з підйомним механізмом, 2 крісла вартістю 12 000,00 грн; кондиціонер Samsung, модель AQ07XAN, серійний номер 2218PDAP300398F, вартістю 5 000,00 грн; м`які стільці - 6 штук, вартістю 3 600,00 грн; пральна машина-автомат вартістю 4 000,00 грн.
Виключити зі складу спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, наступне майно: автомобіль "Nissan Pathfinder", номерний знак НОМЕР_1 вартістю 750 000,00 грн; автомобіль "Fiat Qubo", номерний знак НОМЕР_3 вартістю 250 000,00 грн; стіл столовий вартістю 3 000,00 грн; ліжко м`яке з підйомним механізмом, 2 крісла вартістю 12 000,00 грн; кондиціонер Samsung, модель AQ07XAN, серійний номер 2218PDAP300398F, вартістю 5 000,00 грн; м`які стільці - 6 штук, загальною вартістю 3 600,00 грн; пральна машина-автомат вартістю 4 000,00 грн.
Стягнути з відповідачів різницю 8 200,00 грн, яка виникла між вартістю 1/2 частини спільного сумісного майна та майна, яке виділено ОСОБА_1 в натурі, по 4 100,00 грн з кожного.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2017 року позов задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з грудня 2005 року до 16 червня 2015 року. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 майно: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 750 000,00 грн; автомобіль "Nissan Pathfinder", номерний знак НОМЕР_1, вартістю 750 000,00 грн, автомобіль "Fiat Doblo", номерний знак НОМЕР_2, вартістю 210 000,00 грн; автомобіль "Fiat Qubo", номерний знак НОМЕР_3, вартістю 250 000,00 грн; м`який куточок в їдальню вартістю 1 500,00 грн; стіл обідній вартістю 3 000,00 грн; меблевий кухонний гарнітур вартістю 6 000,00 грн; електроплита на 4 конфорки Вeko вартістю 5 000,00 грн; кондиціонер Samsung, модель AQ07XAN, серійний номер 2218PDAP300398F, вартістю 5 000,00 грн; витяжка кухонна Pyramida вартістю 5 000,00 грн; мікрохвильова піч Samsung, модель СЕ1072R, вартістю 1 000,00 грн; комплект мебелів у спальні: 3 шафи, комод на 3 шухляди, дзеркало, 2 приліжкові тумби вартістю 8 000,00 грн; ліжко м`яке з підйомним механізмом, 2 крісла вартістю 12 000,00 грн; кондиціонер Samsung, модель AQ07XAN/SEU, серійний номер 2218PDAP300795M, вартістю 5 000,00 грн, м`які стільці - 6 штук, вартістю 3 600,00 грн; душова кабіна вартістю 2 000,00 грн; дзеркало, умивальник з тумбою вартістю 2 500,00 грн; шафа-купе шириною 2,5 м вартістю 4 000,00 грн; шафа-купе вартістю 4 000,00 грн; меблевий гарнітур: диван, 2 крісла, 2 пуфи вартістю 5 000,00 грн; холодильник - морозильник Indezit, модель В18, серійний номер 609183214*58392040000, вартістю 6 000,00 грн, бойлер вартістю 2 000,00 грн; бойлер вартістю 2 000,00 грн; пральна машина-автомат вартістю 4 000,00 грн; електрокотел для опалення будинку, марка ЕКОК6/6 380V, заводський номер 357, придбаний 28 травня 2006 року, вартістю 5 000,00 грн; котел опалювальний тривалого горіння на твердому паливі, марка "Енергія ТТ", придбаний 24 квітня 2014 року з регулятором температури "Комфорт ЕКО", вартістю 20 000,00 грн.
В порядку виділу частки із спільного сумісного майна визнано право власності ОСОБА_1 на майно: автомобіль "Nissan Pathfinder", номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 750 000,00 грн; автомобіль "Fiat Qubo", номерний знак НОМЕР_3, вартістю 250 000,00 грн; стіл обідній вартістю 3 000,00 грн; ліжко м`яке з підйомним механізмом, 2 крісла вартістю 12 000,00 грн; кондиціонер Samsung, модель AQ07XAN, серійний номер 2218PDAP300398F, вартістю 5 000,00 грн; м`які стільці - 6 штук загальною вартістю 3 600,00 грн; пральна машина-автомат вартістю 4 000,00 грн.
Виключено зі складу спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 майно: автомобіль "Nissan Pathfinder", номерний знак НОМЕР_1, вартістю 750 000,00 грн; автомобіль "Fiat Qubo", номерний знак НОМЕР_3 , вартістю 250 000,00 грн; стіл обідній вартістю 3 000,00 грн; ліжко м`яке з підйомним механізмом, 2 крісла вартістю 12 000,00 грн; кондиціонер Samsung, модель AQ07XAN, серійний номер 2218PDAP300398F, вартістю 5 000,00 грн; м`які стільці - 6 штук, вартістю 3 600,00 грн; пральна машина-автомат вартістю 4 000,00 грн.
Стягнуто з відповідачів різницю 8 200,00 грн, яка виникла між вартістю 1/2 частини спільного сумісного майна та майна, яке виділено ОСОБА_1 в натурі, по 4 100,00 грн з кожного.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пояснень сторін і показань свідків встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 проживали спільно протягом тривалого часу (10 років) до дня смерті ОСОБА_4 . Цей факт також підтверджуєтьсянаданимифотографіями, на яких ОСОБА_1 зображена спільно з ОСОБА_4 та його дочками, листівками-запрошеннями на урочистості, які адресовані спільно ОСОБА_4 і ОСОБА_1 .
Оскільки немає можливості встановити вклад кожного з подружжя у придбання житлового будинку, іншого рухомого майна, суд першої інстанції в частині вирішення питання щодо поділу майна, застосувавши презумпцію спільності права власності на майно, виходив з рівноцінного вкладення ОСОБА_1 і ОСОБА_4 коштів, зважаючи на їх єдиний намір придбати власне житло, інше майно, предмети побуту, з урахуванням поняття "сім`я" та "подружжя", які передбачають рівність прав та обов`язків, зважаючи на відсутність між ними претензій щодо спільно нажитого майна.
Суд першої інстанції взяв до уваги письмові докази: копію трудової книжки ОСОБА_1, довідку про заробітну плату ОСОБА_4 протягом 2000-2005 років, довідку про рух коштів на рахунку ОСОБА_4 у період з 30 червня 2015 року до 28 липня 2015 року, довідку про рух коштів на рахунку ОСОБА_4 у період 2010-2011 років, інформацію та виписку з рахунків ОСОБА_4 за період 2011-2014 років, які можуть свідчити про спільність спірного майна, оскільки і ОСОБА_1, і ОСОБА_4 за час знайомства та спільного проживання мали власні кошти, зокрема позивач - 8 500,00 доларів США, офіційно працювали, мали грошові заощадження (зі слів позивача), також позивач отримала дохід від продажу успадкованого будинку, а будь-яких договорів щодо сумісно нажитого майна ОСОБА_4 і ОСОБА_1 між собою не укладали.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2017 року скасовано. У позові відмовлено.
Скасувавши рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що достатніх належних та допустимих доказів своїх вимог ОСОБА_1 не надала, а суд першої інстанції, не оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, висновки суду грунтуються на припущеннях.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції всупереч статтям 10, 60, 212, 213-215 ЦПК України, не надав оцінки зібраним і дослідженим доказам щодо джерела походження коштів на придбання спірного нерухомого та рухомого майна, не взяв до уваги надані відповідачами, які є правонаступниками ОСОБА_4, докази наявності у нього достатніх коштів для придбання спірного будинку, автомобілів та іншого рухомого майна за рахунок коштів, отриманих від відчуження належного йому на праві особистої приватної власності будинку, інших автомобілів, високого рівня заробітної плати, грошових заощаджень, які зберігались на банківських рахунках, відсутність доказів щодо одержання позивачем доходів від відчуження належного їй нерухомого або рухомого майна, недостатній розмір підтверджених належними доказами доходів, які були одержані ОСОБА_1 за період 2005-2014 роки для придбання спірного майна, тому безпідставно дійшов висновку щодо рівності прав ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на спірне майно, яке входить до складу спадщини після його смерті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2017 року, просила скасувати оскаржуване рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
21 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження від 15 квітня 2020 року № 1103/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" доповідачем у справі згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що суд першої інстанції проігнорував відсутність доказів щодо ведення ОСОБА_1 і ОСОБА_4 спільного господарства, наявності спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, оскільки відповідачі визнали їх спільне проживання однією сім`єю, не враховуючи періоду придбання спірного майна. Лише після додаткових питань головуючого судді у суді апеляційної інстанції вони почали пояснювати, що ОСОБА_1 взагалі ніколи не проживала з їх батьком ОСОБА_4, що вказує на зацікавленність суду.
Суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив показання свідків, допитаних у суді першої інстанції, які не є заінтересованими сторонами, обгрунтувавши це тим, що їх показання є різними.
Висновок суду апеляційної інстанції, що надані позивачем фотографії не є належним доказом спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловік і дружина, а лише підтверджують їх знайомство та проведення вільного часу, є безпідставним, оскільки суперечить фактичним обставинам справи.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_2, ОСОБА_3 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване рішення є законним, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дослідив усі обставини справи, надав оцінку доказам у справі, а доводи касаційної скарги зводяться до наведення показань свідків, оцінки доказів без зазначення, у чому саме полягає порушення норм матеріального і процесуально права судом апеляційної інстанції.
Безпідставними є посилання позивача на те, що факт спільного проживання є підставою для визнання нажитого майна за цей період спільною сумісною власністю, оскільки якщо майно придбане за особисті кошти, навіть у період шлюбу, то воно є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбано.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у січні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, правонаступниками якого є відповідачі у справі - його дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке є предметом цього позову.
ОСОБА_4 був власником будинку на АДРЕСА_2, який належав йому на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями від 14 квітня 2006 року.
Позивач має у власності інше житло, де постійно зареєстрована разом зі своїм сином, чого вона не заперечувала.
Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з комп`ютерною базою даних станом на 16 червня 2015 року за ОСОБА_4 зареєстровано: автомобіль "Nissan Pathfinder", номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 05 липня 2013 року; автомобіль "Fiat Doblo", номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації 05 липня 2013 pоку; автомобіль "Fiat Qubo", номерний знак НОМЕР_3 , дата реєстрації 11 березня 2014 pоку; автомобіль ВАЗ2103, номерний знак НОМЕР_8, дата реєстрації 31 січня 1995 року, що підтверджується інформацією начальника центру Державної автомобільної інспекції від 02 липня 2015 року №3505.
Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру у Кіровоградській області від 15 січня 2016 року № 27/11-51, за даними Національної автоматизованої інформаційної системи державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, за ОСОБА_4 у період з 17 серпня 2002 року до 29 грудня 2006 року на обліку значився автомобіль марки "Оpel Omega 2.5 ТD", 1995 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_9, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 від 19 листопада 2002 року (підстава для реєстрації: договір купівлі-продажу від 16 серпня 2002 року № 430), який був знятий з обліку для реалізації 29 грудня 2006 року та 01 лютого 2007 року перереєстрований на нового власника громадянина ОСОБА_5, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, державний номерний знак НОМЕР_11, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_12 ; у період з 26 жовтня 2004 року до 07 жовтня 2005 року на обліку значився автомобіль марки "Chevrolet Niva 21230 Б", 2004 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_13, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_14 від 26 жовтня 2004 року (підстава для реєстрації: довідка-рахунок КUС232366 від 23 жовтня 2004 року), який був знятий з обліку для реалізації 07 жовтня 2005 року та 13 жовтня 2005 року перереєстрований на нового власника громадянина ОСОБА_6, що проживає за адресою: АДРЕСА_4, державний номерний знак НОМЕР_20 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_16 ; у період з 08 жовтня 2005 року до 30 жовтня 2007 року на обліку значився автомобіль марки "SAFE Suv СС6460DY", 2005 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_13, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_19 від 08 жовтня 2005 року (підстава для реєстрації: довідка-рахунок КІВІ79680 від 06 жовтня 2005 року), який був знятий з обліку для реалізації 30 жовтня 2007 року та перереєстрований на іншого власника, що проживає за межами Кіровоградської області. Надати інформацію про цього власника неможливо у зв`язку з тим, що на цей час НБД "Автомобіль" не працює з технічних причин. Вартість цього автомобіля на дату його придбання ОСОБА_4 06 жовтня 2005 року, яку за довідкою-рахунком він сплатив, становила 104 000,00 грн; з 11 березня 2014 року до сьогодні на обліку значиться автомобіль "Fiat Qubo", номерний знак НОМЕР_3, 2013 року випуску, чорного кольору, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_17 від 11 березня 2014 року (підстава для реєстрації: довідка-рахунок ВІА213050 від 05 березня 2014 року, ТОВ "Автолідер-Кіровоград"). Вартість автомобіля з ПДВ 173 900,00 грн; з 16 березня 2013 року до сьогодні на обліку значиться автомобіль "Fiat Doblo", номерний знак НОМЕР_2, 2010 року випуску, сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_18 від 05 липня 2013 року (підстава для реєстрації: довідка-рахунок ААА021608 від 14 березня 2013 року, ПП "Леон-Поділля"). Вартість 111 000,00 грн.