Постанова
Іменем України
12 червня 2020 року
м. Київ
справа № 562/2553/15-ц
провадження № 61-48615св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 березня 2018 року в складі судді Шуляка А. С. та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року в складі колегії суддів:Шимківа С. С., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинковолодіння та визнання права власності на спадкове майно.
Позов мотивовано тим, що в період спільного проживання позивачів разом з матір`ю однією сім`єю в житловому будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, було виконано за їх рахунок комплекс робіт по утриманню житлового будинку, господарських приміщень, його ремонту та переобладнання.
Вартість таких робіт становить не менше 70 % від вартості будинку.
У зв`язку з тим, що в будівництво, ремонт та утримання житлового будинку і господарських споруд вкладали спільні кошти позивачі та їх мати ОСОБА_4 виникло право їх спільної сумісної власності на будинковолодіння.
Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями за законом першої черги після матері є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Кожен зі спадкоємців має право на спадкування 1/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями.
Просили суд визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме на 1/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, що залишилася після смерті спадкодавця - матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно за законом, а саме на 1/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, що залишилася після смерті спадкодавця - матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, відмовлено в задоволенні позову.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 562/2553/15-ц, витребувано її з Здолбунівського районного суду Рівненської області.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 квітня 2020 року справу передано Бурлакову С. Ю .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що факт виконання ними будівельних робіт підтверджено не лише показаннями свідків, а й висновком експертизи. Згідно висновку судово-будівельної експертизи позивачами вкладено в будинок грошові кошти, що становлять 4/5 вартості всього будинковолодіння. Проте вони просять визнати за ними право власності на значно меншу частку - 2/3 частини. Твердження суду, що експертом не ідентифікована більшість робіт в будинку, деякі з робіт при переліку не обраховувалися є безпідставними.
В зв`язку з тим, що в будівництво, ремонт та утримання житлового будинку і господарських споруд, утримання прибудинкової території вкладали грошові кошти позивачі та мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4, та вони проживали однією сім`єю - виникло право спільної сумісної власності позивачів і ОСОБА_4 на зазначене будинковолодіння. Оскільки вклад позивачів в будинковолодіння є значно більшим за його початкову вартість, позивачі набули право власності на будинковолодіння нарівні з ОСОБА_4 .
Доводи інших учасників справи
У січні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Зазначала, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що спірний житловий будинок є об`єктом права спільної сумісної власності матері та позивачів по справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_4 на праві власності належало будинковолодіння в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20 лютого 1988 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 .
Спадкоємцями першої черги за законом щодо спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 є її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Підставою позову є те, що позивачі, які проживали спільно з ОСОБА_4 з 1981 року по 2014 року провели ряд ремонтних та будівельних робіт, що становлять не менше 70 % від вартості будинку, у зв`язку з чим їм належить на праві власності 2/3 частини будинку.
У висновку експертизи зазначено, що оскільки більша частина робіт в досліджуваному будинковолодінні не може бути ідентифікована на момент проведення експертизи, то відомості про ці роботи були отримані зі слів позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Деякі роботи з переліку не обраховувалися через неможливість визначення навіть орієнтованих об`ємів.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 дали пояснення, що позивач ОСОБА_1 здійснював ремонт та утримання житлового будинку і господарських споруд, утримання прибудинкової території. В багатьох роботах вони особисто приймали участь, допомагали доставляти будівельні матеріали. Свідки вказували на те, що зі слів позивача ОСОБА_1 всі роботи він фінансував самостійно.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.