Постанова
Іменем України
12 червня 2020 року
м. Київ
справа № 332/4056/16-ц
провадження № 61-40491св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2017 року у складі судді Наумової І. Й. та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 червня 2018 року в складі колегії суддів:Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за послуги постачання гарячої води.
З урахуванням зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на користь Концерну "Міські теплові мережі" суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого постачання в сумі 738,01 грн та судові витрати в розмірі 1 378,00 грн.
В судовому засіданні позивачем подана суду заява про прийняття відмови позивача від позовних вимог та закриття провадження по даній справі у зв`язку з погашенням відповідачем заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 738,01 грн, а також стягнення, на підставі частини третьої статті 142 ЦПК України, з відповідача понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
Після відкриття провадження по даній справі відповідач неодноразово частково погашав заборгованість по даним послугам, у зв`язку з чим представником позивача зменшувались позовні вимоги. На підставі заяв члена сім`ї відповідача та третьої особи ОСОБА_2 від 06 по 15 листопада 2017 року позивачем було здійснене переведення переплачених коштів за послуги з централізованого опалення, внаслідок нарахування субсидії, на погашення виниклої заборгованості за послуги постачання гарячої води у розмірі 738,01 грн у період з 01 листопада 2011 року до 01 жовтня 2014 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2017 року прийнято відмову Концерну "Міські теплові мережі" від позову, провадження у справі закрито. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну "Міські теплові мережі" понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
ОСОБА_1 не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду в частині стягнення з нього судового збору, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив змінити ухвалу суду, виключивши речення щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну "Міські теплові мережі" 1 378 грн судових витрат.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 12 червня 2018 року ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2017 року про закриття провадження у цій справі залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну "Міські теплові мережі" понесених судових витрат на сплату судового збору у розмірі 1 378 грн, оскільки відповідачем погашена заборгованість за послуги постачання гарячої води вже після відкриття провадження у справі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 332/4056/16-ц, витребувано її з Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15 квітня 2020 року справу передано ОСОБА_3 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення в частині стягнення судового збору та у цій частині ухвалити нове рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що станом на день звернення позивача із позовною заявою до суду заборгованість з оплати послуг централізованого опалення та постачання гарячої води була відсутня.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2018 року Концерну "Міські теплові мережі" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказував, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Зазначав, що на момент звернення до суду першої інстанції у відповідача була наявна заборгованість у розмірі 1 927,65 грн, станом на 01 грудня 2016 року діяла ставка судового збору за подачу матеріального позову для юридичних осіб у розмірі 1 378,00 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що після відкриття провадження по даній справі відповідачем частково погашалась пред`явлена Концерном "Міські теплові мережі" сума заборгованості за послуги постачання гарячої води.
У листопаді 2017 року третя особа ОСОБА_2, яка є членом сім`ї власника квартири (відповідача по справі) та користувачем вищевказаних послуг, звернулась до Концерну "Міські теплові мережі" із заявами про переведення переплачених коштів за отримані послуги з централізованого опалення на погашення виниклої заборгованості за послуги постачання гарячої води у розмірі 738,01 грн у період з 01 листопада 2011 року по 01 жовтня 2014 року, які були задоволені.
У зв`язку з добровільним задоволенням вимог про стягнення заборгованості представник позивача звернувся із заявою про закриття провадження у справі та стягнення з відповідача сплаченого судового збору.