Постанова
Іменем України
12 червня 2020 року
м. Київ
справа № 369/2963/17
провадження № 61-48198св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2018 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Ігнатченко Н. В., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті її матері ОСОБА_4 відкрилась спадщина на нерухоме майно - житловий будинок. ОСОБА_1 вказала, що прийняла спадщину, вчасно звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва на 1/2 частини всього спадкового майна нотаріус їй відмовив у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила суд визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 82,9 кв. м, житловою площею 49,1 кв. м.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на нерухоме майно ? житловий будинок. ОСОБА_1 прийняла спадщину, вчасно звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте, оригінали правовстановлюючих документів ОСОБА_1 нотаріусу не надала через їх відсутність. Суд урахував також, що між спадкоємцями ОСОБА_4 виникли неприязні стосунки щодо оформлення та прийняття спадщини, що підтверджено наявністю між ними численних судових спорів. При розгляді справи ОСОБА_2 жодних заперечень суду не надала, пояснення щодо наявності оригіналу правовстановлюючого документа не надала ні суду для огляду, ні нотаріусу, а лише вчиняла дії, направлені на затягування розгляду даної цивільної справи, подаючи апеляційні скарги, не виконуючи ухвал апеляційної інстанції, подаючи клопотання про зупинення провадження по справі, не з`являючись до суду. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 спадщину прийняла, частки спадкоємців є рівними.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 369/2963/17, витребувано її з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року зупинено дію рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2018 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15 квітня 2020 року справу передано ОСОБА_5 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2018 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами залишено поза увагою, що нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину не у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, а у зв`язку із пропуском строку на прийняття спадщини та наявністю судового спору, який перебуває у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Нікітенко В. В., третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними дій приватного нотаріуса та визнання за ОСОБА_2 права власності на все спадкове майно.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 30 грудня 1988 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір дарування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на будинок ОСОБА_4 зареєстровано, що підтверджується листом Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинського району Київської області №1060 від 12 серпня 2016 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданим Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київській області 25 січня 2016 року, актовий запис № 47.
ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_1, виданим Фастівським міським бюро реєстрації актів цивільного стану у Київської області.
09 липня 2016 року у приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського нотаріального округу Яцевич Г. В., ОСОБА_3, який є сином померлої ОСОБА_4, засвідчив заяву, якою відмовився від спадщини після смерті матері на користь онуки померлої - ОСОБА_2 .
З матеріалів спадкової справи вбачається, що 23 липня 2016 року із заявою про прийняття спадщини після смерті її бабусі ОСОБА_4 до нотаріуса звернулася ОСОБА_7, а 11 лютого 2017 року із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.