Постанова
Іменем України
12 червня 2020 року
м. Київ
справа № 450/1467/16-ц
провадження № 61-17015св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
особа, яка подала клопотання- Головне управління юстиції Львівської області в інтересах ОСОБА_1,
заінтересована особа - фермерське господарство "Нагорянка",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства "Нагорянка" на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2018 року у складі судді Мельничук І. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червня 2016 року Головне управління юстиції Львівської області в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про визнання та виконання та території України наказу про оплату, виданого районним судом в Тарнові Республіка Польща 03 листопада 2011 року про стягнення з фермерського господарства "Нагорянка" (далі - ФГ "Нагорянка") на користь ОСОБА_1 коштів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року, клопотання задоволено.
Надано дозвіл на примусове виконання на території України наказу про оплату, виданого районним судом в Тарнові Республіки Польща 03 листопада 2011 року, про стягнення з ФГ "Нагорянка", місцезнаходження якого: Львівська область, Пустомитівський район, с. Нагоряни, ЄДРПОУ 22418674) на користь громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 95840,00 злотих, а крім того законодавчо встановлені річні відсотки, нараховані пропорційно від сум: 26189,00 злотих - від 16 травня 2009 року до дати здійснення оплати; 69651,00 злотих - від 21 липня 2009 року до дати здійснення оплати та суму 4815,00 злотих процесуальних витрат, в тому числі суму 3600,00 злотих за процесуальне представництво, що разом становить 196495,00 польських злотих, що за курсом Національного Банку України в перерахунку до національної валюти становить 1 443 609,47 грн.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що клопотання стягувача ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення польського суду, яке подало в його інтересах Головне територіальне управління юстиції у Львівській області 14 червня 2016 року відповідно до умов міжнародного договору, датоване 25 липня 2014 року, дійшов висновку, що стягувач не пропустив трирічний строк, встановлений частиною першою статті 463 ЦПК України, для пред`явлення рішення іноземного суду до виконання на території України.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 450/1467/16-ц, витребувано її з Пустомитівського районного суду Львівської області та зупинено виконання ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2019 року ФГ "Нагорянка" подало касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання.
Касаційна скарга мотивована тим, що клопотання подане після спливу трьох років з моменту набрання судовим наказом законної сили, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити на підставі пункту 5 частини другої статті 468 ЦПК України. Грошові кошти, які підлягають сплаті за наказом районного суду в Тарнові Республіки Польща у справі № VGNc 2660/11 не можуть вважатись періодичними платежами, оскільки не носять періодичного характеру, а становлять конкретно визначений (фіксований) одноразовий платіж. Клопотання не може вважатись належно оформленим, а судовий наказ таким, що стосується апелянта, оскільки в наказі про оплату та у клопотанні стягувача за цим наказом боржником вказано приватне підприємство ФГ "Нагорянка" (далі - ПП ФГ "Нагорянка"), однак, з дати здійснення державної реєстрації ФГ "Нагорянка" не набувало організаційно-правової форми приватного підприємства.
Також особа, що подала касаційну скаргу просить звернути увагу на умови договору, укладеного між сторонами 11 квітня 2008 року, пунктом 6.2 розділу 6 якого передбачено, що у разі недосягнення між сторонами згоди під час переговорів, спір передається у Міжнародний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, а тому вважає, що районний суд в Тарнові Республіки Польща не був компетентним органом у вирішенні спору між сторонами.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що судовим наказом районного суду в Тарнові Республіка Польща 03 листопада 2011 року справа № VGNc 2660/11 наказано ПП ФГ "Нагорянка" оплатити на користь ОСОБА_1 суму 95840,00 злотих, а крім того законодавчо встановлені річні відсотки, нараховані пропорційно від сум: 26189,00 злотих - від 16 травня 2009 року до дати здійснення оплати; 69651,00 злотих - від 21 липня 2099 року до дати здійснення оплати та суму 4815,00 процесуальних витрат, в тому числі суму 3600,00 злотих за процесуальне представництво, впродовж двох тижнів від вручення наказу, якщо не внесено оскарження, боржник цей наказ у встановлений строк не оскаржив, а тому 23 січня 2012 року йому надано клаузулу до виконання.
Згідно листа Головного територіального управління юстиції у Львівській області, боржник знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Нагоряни, що територіально відноситься до Пустомитівського районного суду Львівської області.
21 червня 2016 року скеровано на адресу боржника копію клопотання Головного управління юстиції Львівської області в інтересах ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання в Україні наказу про оплату, виданого районним судом в Тарнові Республіка Польща 03 листопада 2011 року про стягнення з ПП ГФ "Нагорянка" на користь ОСОБА_1 коштів та запропоновано у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.
01 липня 2016 року боржник отримав повідомлення суду, що стверджується наявним у матеріалах клопотання повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у визначений судом строк не подав до суду заперечень у письмовій формі або відмови від подання заперечень.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу (надалі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських відносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили. Згідно частини першої статті 82 вищевказаного Закону визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Відповідно до статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ визнаються та виконуються на території України, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України або за принципом взаємності.