Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 462/1667/17
провадження № 61-45896св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Сімоненко В.М.,
суддів -Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс",
представник відповідача - Ковалевський Євген Володимирович
третя особа - державний реєстратор Львівського міського управління юстиції Мошора В. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на постанову Апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів Савуляка Р.В., Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", третя особа - державний реєстратор Львівського міського управління юстиції Мошора В. В. про визнання договору про відступлення прав за іпотечними договорами недійсним та скасування державної реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що позивачі разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
14 вересня 2006 року ОСОБА_1 уклав з АКБ "ТАС - Комерцбанк" кредитний договір №0201/0906/88-242, згідно якого отримав кредитні кошти в сумі 15 000 євро.
Для забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором №0201/0906/88-242, між ОСОБА_1 та АКБ "ТАС - Комерцбанк" 14 вересня 2006 року було укладено договір іпотеки, згідно якого Банку було передано квартиру під номером АДРЕСА_2 і яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
За договором факторингу №15 від 28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником АКБ "ТАС - Комерцбанк", відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія Вектор Плюс" право вимоги в частині його зобовʼязань за кредитним договором №0201/0906/88-242 від 14 вересня 2006 року та в частині звернення на предмет іпотеки.
ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" у квітні 2015 року без їхнього відома та згоди зареєструвало за собою право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Позивачі вважали, що Договір про відступлення прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року є недійсним, а рішення про реєстрацію права власності за відповідачем на їхню квартиру є незаконним, тому просили суд:
- визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, який виготовлено на захищеному бланку серії ВТВ №157881;
- визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Факторигнова компанія "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_2 (т.1 а.с.1-7).
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору про відступлення прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, cуд виходив з того, щодоговір факторингу та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 28 листопада 2012 року були спрямовані на набуття сторонами цивільних прав і обов`язків. Зміст цих правочинів не суперечить актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, при укладенні правочинів волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин було вчинено у формі, встановленій законом (нотаріальна). Зазначені договори не впливають на права та обовʼязки позивачів.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_2, то така не підлягає задоволенню, оскільки позивачами не оспорюються дії державного реєстратора Мошори В.В. з приводу проведення державної реєстрації права власності за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на спірну квартиру, а державним реєстратором вимог законодавства при проведенні відповідної реєстраційної дії.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2018 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2017 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_2 .
Державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_2 не проводити на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
В решті вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" унеможливлюють без згоди ОСОБА_1 відчужувати належне йому нерухоме майно шляхом здійснення державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_2 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2018 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою і витребувано з Залізничного районного суду м. Львова цивільну справу № 462/1667/17.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просив суд постанову Апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2018 року скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу, що даний спір підсудний суду адміністративної юрисдикції та помилково розглянули його у порядку цивільної юрисдикції.
Суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку, що дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" розповсюджується на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі). Вказані висновки суперечать правовим висновкам викладеним Верховним Судом, у постанові від 12 липня 2018 року у справі № 372/977/16-ц та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі 815/6956/15.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позивачем не оспорювались дії та рішення державного реєстратора з приводу проведення державної реєстрації права власності, а в діях державного реєстратора не вбачається порушення вимог законодавства при проведенні відповідних реєстраційних дій.
Суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, зазначивши у резолютивній частині застереження, що державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_2 не проводити на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Доводи інших у часників справи
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивовано тим, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи та вимоги є безпідставними та необґрунтованими та не спростовують законності оскаржуваного судового рішення.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу квартири, посвідченого 15 серпня 2002 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу належить квартира АДРЕСА_2 (том 1, а.с.17).
14 вересня 2006 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0201/0906/88-242, згідно якого позивач отримав грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 15000 євро на строк та на умовах, визначених даним договором ( том 1, а.с.15-16).
Також, 14 вересня 2006 року між тими ж сторонами було укладено договір іпотеки для забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 0201/0906/88-242, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 том 1, а.с.17).
Пунктами 12.3, 12.3.1 договору іпотеки сторони погодили право Іпотекодержателя зареєструвати право власності на Предмет іпотеки у випадку допущення Іпотекодавцем заборгованості за кредитним договором.
28 листопада 2006 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 14 вересня 2006 року, згідно якого Іпотекодержатель надав Іпотекодавцю кредит в сумі 25000 євро, термін повернення кредиту - до 14 вересня 2016 року ( том 1, а.с.19).
Також, 28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", що є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір факторингу № 15 за яким ПАТ "Сведбанк" уступило право вимоги за кредитним договором ( том 1, а.с.151-157).
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", що є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, згідно якого сторони домовились, що разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15 укладеного між сторонами, одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором. ( том 1, а.с.20).
06 квітня 2015 року ТОВ "Факторингова компанія Вектор Плюс" зареєструвало за собою право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Постанова Апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2018 року оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування державної реєстраії права власності ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на спірну квартиру.
В іншій частині вказане судове рішення не оскаржується, тому касаційному перегляду не підлягає в силу вимог статті 400 ЦПК України.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.