Постанова
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
справа № 320/2984/19
провадження № 61-6378св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Укрзалізниця",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, у складі судді Юрлагіної Т. В., від 04 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Крилової О. В., Полякова О. З., Кухаря С. В., від 19 лютого 2020 року.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", в якому просив поновити його
на роботі у структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на посаду помічника машиніста тепловоза цеху експлуатації та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 06 липня 2016 року він був прийнятий на роботу в структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на посаду слюсаря з ремонту рухомого складу третього розряду. 19 червня 2018 року був переведений на посаду помічника машиніста тепловоза цеху експлуатації. Наказом № 68/ОС від 03 квітня 2019 року його було звільнено з роботи з посади помічника машиніста тепловоза цеха експлуатації структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов`язків без поважних причин. При отриманні наказу (розпорядження) № 68/ОС від 03 квітня 2019 року під час ознайомлення з ним він зробив запис про свою незгоду. Як зазначено в наказі, підставою для звільнення з роботи став наказ № 114/С від 16 жовтня 2018 року про оголошення догани за порушення вимог пункту 3.12 ЦТ-0106. Наказом № 114/С від 16 жовтня 2018 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за необґрунтовану перевитрату дизельного палива. Зазначав, що пунктом 12 цього наказу за невиконання своїх трудових обов`язків, а саме порушення вимог пункту 3.12 "Інструкції локомотивній бригаді" № ЦТ-0106, щодо економного використання паливно-енергетичних ресурсів, на підставі статті 147 КЗпП України, йому оголошена догана. Позивач вважає, що в цьому наказі немає жодних посилань на наявність його вини в перевитратах дизельного палива та доказів, якими вона може бути підтверджена.
Позивач вказував, що його безпосередні обов`язки, які він виконує під час своєї роботи, не пов`язані з використанням дизельного палива і, відповідно, не впливають на його втрати або економію. Накладене на нього наказом № 114/С від 16 жовтня 2018 року дисциплінарне стягнення вважає неправомірним. Інші підстави його звільнення в наказі № 68/ОС від 03 квітня 2019 року не зазначені. Отже, позивач вважав, що в його діях відсутнє систематичне невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків. Крім того, вказував, що його звільнення було проведено без згоди профспілкового органу. На час винесення наказу № 68/ОС від 03 квітня 2019 року адміністрація підприємства не зверталася до профспілкової організації з поданням про надання згоди на його звільнення.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити його на роботі в структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на посаду помічника машиніста тепловоза цеху експлуатації та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" № 68/ОС від 03 квітня 2019 року про звільнення помічника машиніста тепловоза ОСОБА_1 за систематичне невиконання трудових обов`язків без поважних причин. Поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника машиніста тепловоза цеху експлуатації з 04 листопада 2019 року. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 квітня 2019 року по 04 листопада 2019 року у розмірі 84 736, 82 грн, з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків та зборів, нарахованих з вказаної суми у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.
Допущено негайне виконання рішення про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 12 105, 26 грн з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків та зборів, нарахованих з зазначеної суми у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при звільненні позивача з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України відповідачем порушено вимоги трудового законодавства щодо дотримання процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та його подальшого звільнення з підстав, з якими роботодавець пов`язував таке звільнення. Окрім того, розірвання трудового договору та звільнення позивача відбулось без згоди профспілкової організації, членом якої є позивач.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" залишено без задоволення, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 листопада 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивача було звільнено порушенням вимог трудового законодавства, що не спростовано з відповідачем. Окрім того, розірвання трудового договору та звільнення позивача із займаної посади відбулося без згоди профспілкового органу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі АТ "Українська залізниця" просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник вважає, що при винесенні оскаржених судових рішень судами не було застосовано положення частини сьомої статті 43 КЗпП України, частини шостої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії", відповідно до яких рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору із робітником повинно бути обґрунтованим. У випадку, якщо у рішенні відсутнє обґрунтування відмови, роботодавець має право звільнити робітника без згоди виборчого профспілкового комітету.
Судами було неправильно встановлені обставини справи, не було належним чином оцінено покази свідків, не досліджено письмові докази, які свідчать про порушення працівником своїх трудових обов`язків.
Заявник стверджує, що позивача було звільнено із дотриманням вимог трудового законодавства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 липня 2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на посаду слюсаря з ремонту рухомого складу третього розряду.
19 червня 2018 року позивач був переведений на посаду помічника машиніста тепловоза цеху експлуатації
З 27 грудня 2018 року регіональну філію "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" перейменовано в регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця".
Наказом № 68/ОС від 03 квітня 2019 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади помічника машиніста тепловоза цеха експлуатації структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов`язків без поважних причин.
Позивач з вказаним наказом був ознайомлений 03 квітня 2019 року, однак з ним не погодився, про що вчинив відповідний запис на наказі.
Встановлено, що підставою для звільнення позивача з роботи став наказ № 114/С від 16 жовтня 2018 року про оголошення догани за порушення вимог пункту 3.12 Інструкції локомотивній бригаді № ЦТ-0106. Пунктом 12 вказаного наказу від 16 жовтня 2018 року помічнику машиніста тепловоза ОСОБА_1 за невиконання своїх трудових обов`язків, а саме порушення вимог пункту 3.12 "Інструкції локомотивній бригаді" № ЦТ-0106 щодо економного використання паливно-енергетичних ресурсів, на підставі статті 147 КЗпП України оголошена догана.
Відповідно до Інструкції локомотивної бригади, затвердженої Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 22 листопада 2004 року № 876-ЦЗ, працівники локомотивних бригад, тобто особи, які призначені для керування та обслуговування електровозів, тепловозів, паровозів, у тому числі помічники машиніста, повинні економно витрачати паливно-енергетичні ресурси, обтиральні та інші матеріали, утримувати у справному стані довірений інвентар, інструмент та засоби індивідуального захисту.
Помічник машиніста зобов`язаний забезпечувати безпеку руху на основі ретельного виконання вимог Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), чинних нормативних актів (інструкцій, наказів, вказівок тощо); своєчасно та точно виконувати доручення машиніста щодо догляду за локомотивом (моторвагонним рухомим складом (МВРС)) і його технічним обслуговуванням, а також з контролю за станом поїзда, який обслуговує бригада та зустрічного, вузлів та агрегатів локомотива (МВРС), закріплення локомотива (поїзда) від самовільного руху.
Локомотивна бригада несе відповідальність за забезпечення: правильного режиму роботи локомотивів та їх вузлів, своєчасного усунення несправностей, достовірності інформації про несправності локомотива, установлених норм витрати паливно-енергетичних ресурсів на тягу поїздів; достовірності заповнення облікових документів.
Інструкцією по технічному обслуговуванню електровозів і тепловозів в експлуатації, затвердженою Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 17 грудня 2002 року № 670-Ц, передбачено, що після приймання локомотива локомотивна бригада несе повну відповідальність за збереження локомотива до здачі його іншій бригаді або до постановки на чергові ТО-2Ю ТО-3 або поточні ремонти. Бригада, яка здає локомотив, зобов`язана, у тому числі, зробити записи у журналі форми ТУ-152 щодо виконаних робіт з технічного обслуговування локомотива, про всі помічені відхилення від нормальної роботи вузлів, обладнання, електричних і інших пристроїв і приладів, про витрати палива; про відсутність пломби на ЗІП тощо. Машиніст, що здає локомотив, крім запису в журналі форми ТУ-152, повинен усно докладно проінформувати бригаду, яка приймає локомотив, про всі справності і виявлені ознаки ненормальної роботи локомотива.
Порядком контролю за збереженням та економним використанням паливно-енергетичних ресурсів на тягу поїздів, затвердженим наказом начальника Мелітопольського локомотивного депо 12 грудня 2016 року № 596-аг, визначено, що всі записи у маршруті машиніста, розрахунки норм витрат палива здійснюються машиністом тепловозу, помічник машиніста не уповноважений робити відповідні записи.
02 квітня 2019 року локомотивна бригада машиніста тепловоза ОСОБА_2 та помічника машиніста тепловоза ОСОБА_1 о 22:00 год на території КМС-136 станції Федорівка прийняла тепловоз 2ТЕ116-1154.
02 квітня 2019 року о 22 год. 30 хв. в. о. заступника начальника з експлуатації ОСОБА_3 та машиніст інструктор локомотивних бригад ОСОБА_4 провели перевірку тепловозу 2 ТЕ116-1154 . Комісія отримала розпорядження від керівництва локомотивного депо провести перевірку стану пломбування, фарбування паливної системи та визначити фактичні залишки дизельного пального на тепловозі. Локомотивна бригада у складі машиніста ОСОБА_2 та помічника машиніста ОСОБА_1 прийняли тепловоз на базі КМС-136 о 22:00 год 02 квітня 2019 року із залишками палива по секції "А" - 4700 л (3 875 кг), по секції "Б" - 4 850 л (3999 кг). На час перевірки о 0:15 03 квітня 2019 року фактичні залишки дизельного палива складали по секції "А" - 4650 л (3906 кг), по секції "Б" - 4 825 л (4 053 кг). Витрати склали 75 л (63 кг), що відповідає виконаній роботі.
При огляді локомотива встановлено: невідповідність кольору фарбування з`єднувальних гайок до паливопрокачуючого насосу загальному кольору фарбування всієї паливної системи тепловоза та можливість зняття пломб без пошкоджень, а також інші порушення експлуатації тепловоза.
За наслідками виявлених порушень було складено протокол наради при начальнику Мелітопольського локомотивного депо від 03 квітня 2019 року, за результатами якого було прийнято рішення про звільнення позивача. Відповідно до протоколу наради зазначено про необхідність підготовки та направлення профспілковій організації Мелітопольського локомотивного депо подання про розірвання трудового договору з помічником машиніста тепловоза ОСОБА_1 .
Встановлено, що розірвання трудового договору та звільнення відбулось без згоди профспілкової організації, членом якої є працівник.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 липня 2019 року за клопотанням позивача було зупинено провадження у справі та запитано згоду профспілкової організації Мелітопольського локомотивного депо на звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частин першої статті 40 КЗпП України.