Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 278/3141/17
провадження № 61-45469св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 06 вересня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за первісним і зустрічним позовами
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про стягнення боргу, штрафних санкцій, відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 січня 2017 між ним та
ФОП ОСОБА_2 укладено договір будівельного підряду № 30/01-17, предметом якої є створення елементів житлового будинку з дерев`яного брусу, а саме: заготівля деревини, виготовлення з неї брусу, нанесення пропитки, відвантаження, доставка, розвантаження та монтаж елементів на ділянці замовника по АДРЕСА_1 .
Позивач вказував, що в порушення вимог договору ФОП ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов`язання і не завершив монтаж конструкції житлового будинку за вказаною адресою. При цьому, на думку
ОСОБА_1 , відповідачем одночасно порушено як строк виконання робіт, який договором встановлений до вересня 2017 року, так і обсяг виконаних робіт, а саме виконано лише 30% від загального обсягу робіт.
З метою досудового врегулювання спору позивач 06 листопада 2017 року надіслав ФОП ОСОБА_2 листа, в якому повідомив останнього про порушення строку та обсягу виконаних робіт за договором, запропонував повернути надмірно одержані кошти за договором у розмірі 360 300 грн, сплатити 23 647 грн штрафних санкцій та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 100 000 грн, однак жодних дій щодо врегулювання спору в досудовому порядку відповідачем не вжито.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути із ФОП ОСОБА_2 383 647,68 грн - збитків, завданих неналежним виконанням договору будівельного підряду № 30/01-17 від 30 січня 2017 року, з яких: 360 300 грн - заборгованість за договором, 23 647,68 грн - штраф та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
У лютому 2018 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, штрафних санкцій, відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування зустрічного позову вказував, що ОСОБА_1 є недобросовісним замовником, грубо порушував умови договору та вчиняв дії, які не дали закінчити роботу у визначений договором строк, внаслідок чого йому завдано значних збитків.
Вказував, що він надав ОСОБА_1 матеріали та послуги на суму 1 131 809,50 грн, а внесені останнім аванси в розмірі 697 760 грн не покрили понесені витрати. Різниця між сплаченими замовником коштами та фактично понесеними витратами складає 434 049,50 грн.
Також, ФОП ОСОБА_2 вважав, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню штраф передбачений пунктом 11.4 укладеного між сторонами договору, який складає 26 369,11 грн.
Крім того вказував, що діями ОСОБА_1 йому завдано моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 60 000 грн.
За таких обставин просив стягнути із ОСОБА_1 434 049,50 грн заборгованості за наданим матеріалами та послугам за основною та додатковою угодами, 26 369,11 грн штрафу та 60 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області
від 10 травня 2018 року, ухваленим у складі судді: Грубіяна Є. О., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено та задоволено частково зустрічний позов.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 69 918 грн заборгованості. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для стягнення коштів з підрядника на користь замовника в обсязі заявлених вимог відсутні як в умовах укладеного сторонами договору так і в законі. Сума коштів, названа збитками ними, не є, адже є передплатою, що не підлягає поверненню за умовами укладеного правочину. Обсяг робіт виконаних підрядником за першими двома етапами прийнятий замовником. Третій етап виконаний частково, однак фактично виконані роботи замовником оплачені не були.
Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив із встановленого факту збірки деяких елементів першого поверху дерев`яного будинку підрядником тобто часткового виконання третього етапу робіт за розділом 7 договору за відсутності проведеної оплати замовником за вказані роботи. Даний факт суд вважав доведений доказами підрядника щодо виготовлення, завантаження, доставки та розвантаження матеріалів, показаннями свідків щодо проведення будівельних робіт на об`єкті, а також позицією самого замовника.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що оплаті підлягають лише роботи виконані за досягнутими домовленостями, тобто за укладеним договором.
Додаткова угода не підписана сторонами не може бути застосована як підстава для стягнення понесених фактичних витрат, тому різниця витрачених підрядником коштів на матеріали і роботи на виконання умов договору та суми сплаченої замовником, складає 69 918 грн.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову в частині відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що моральна шкода компенсується у разі доведення протиправних дій або бездіяльності, наявних негативних наслідків та причинного зв`язку між ними, однак в судовому засіданні не було доведено факт завдання позивачу за зустрічним позовом моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 06 вересня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня
2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.
Стягнуто із ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 353 300 грн та понесені судові витрати в сумі 23 835,50 грн. В іншій частині рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня
2018 року суду залишено без змін.
Частково задовольняючи первісний позов, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції помилково послався на пункт 10.4.1 договору щодо відсутності права у замовника на повернення переплачених коштів за договором, оскільки така умова є нікчемною, суперечить частині третій статті 852 ЦК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Замовник у разі відступу підрядника у роботі від умов договору підряду або допущення ним інших недоліків у роботі, які є істотними, має право на відшкодування збитків, якими у даному випадку є внесена сума оплати за невиконану частину робіт.
Апеляційний суд вважав безпідставними вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу за договором, оскільки вимоги про його розірвання позивач не заявляв.
Крім того, апеляційний суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки умовами договору підряду таке відшкодування не передбачено.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд зазначив, що надані підрядником товарно-транспортні накладні за період із 05 травня по 08 вересня 2017 року та видаткові накладні на поставлений матеріал не можуть бути достатніми доказами, які б підтверджували, що зазначені у них матеріали були використані у будівництві будинку на виконання договору підряду, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .
Крім того, апеляційний суд зазначив, що ФОП ОСОБА_2 не надав належних та допустимих доказів про повідомлення замовника щодо наявності обставин, які унеможливлювали виконання договору у встановлений строк та не довів обставин, які зазначені у статті 847
ЦК України.
Апеляційний суд врахував, що відповідно до пункту 7.3 умов договору підрядник не надав доказів належного повідомлення замовника про завезення на ділянку комплекту дерев`яних конструктивних елементів будинку, після якого протягом трьох днів від дати завезення замовник мав сплатити 20% від суми договору. Посилання відповідача, що замовник майже кожного дня був присутнім на будівництві не може свідчити про обізнаність останнього щодо виконання умов договору, зокрема в частині завезення підрядником всього об`єму комплекту конструкцій. Доводи підрядника про те, що позивач не сплатив відповідно до пункту 7.4 договору 10% від суми договору протягом трьох днів за фактом збірки дерев`яних конструктивних елементів першого поверху двоповерхового будинку, апеляційний суд вважав безпідставними, з огляду на визнання сторонами того факту, що монтаж першого поверху будинку в повному обсязі виконаний не був.
Також апеляційний суд зазначив, що згідно дослідження експерта, перераховані замовником кошти становлять більшу суму, ніж виконаний підрядником обсяг робіт (матеріалів та робіт), який, до того ж, виконаний в порушення строку договору, в той час як підрядником мав бути побудований згідно договору об`єкт - готовий до експлуатації житловий будинок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Житомирської області від 06 вересня 2018 року та залишити в силі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня
2018 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Житомирського районного суду Житомирської області.
У липні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
16 квітня 2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу
№ 278/3141/17 передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що ОСОБА_1 до звернення із позовом до суду здійснив демонтаж житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1, і всі конструктивні елементи даного будинку, які були змонтовані та не змонтовані і знаходились на земельній ділянці вивіз в невідомому напрямку.
Посилання апеляційного суду на те, що ФОП ОСОБА_3 в судах першої та апеляційної інстанції не заявляв клопотання про призначення судової експертизи на спростування висновку, наданого позивачем за первісним позовом, не відповідають фактичним обставинам, оскільки він звертався із клопотанням про проведення будівельно-технічної експертизи вказаного будинку під час розгляду справи в суді першої інстанції, проте суд, враховувавши, що будівля розібрана замовником до подання позову до суду, відмовив в проведені експертизи у зв`язку з відсутністю об`єкта і неможливістю проведення експертизи.
На думку заявника, апеляційний суд не надав належної оцінки
пункту 10.4.1 укладеного між сторонами договору, а саме, що передплачені замовником кошти поверненню не підлягають.
Правових підстав для стягнення коштів з підрядника на користь замовника в обсязі заявлених вимог немає ані в умовах згадуваного договору ані в законі.
Також заявник вказує на неврахування апеляційним судом того, що відповідальність за збереження будівельних матеріалів покладається на замовника, який без дозволу підрядника розібрав недобудовану будівлю вже після припинення будівельних робіт підрядником, не сплативши за виконані роботи та використані будівельні матеріали.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
В поданому у липні 2019 року відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 вважав, що касаційна скарга ФОП ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені у ній, є необґрунтованими, а оскаржене судове рішення апеляційного суду ухвалене відповідно до вимог чинного законодавства.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 січня 2017 року між ОСОБА_1, як замовником, та ФОП ОСОБА_2, як підрядником, укладено договір будівельного підряду № 30/01-17 (далі - договір).
Предметом договору згідно пунктів 1.1, 2.1 є виробництво та заготівля будівельних матеріалів, їх доставка на місце будівництва, будівництво та монтаж конструкцій житлового будинку з дерев`яного брусу та післямонтажне гарантійне обслуговування певних елементів конструкцій такого будинку, згідно проекту, який погоджено сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.
Предметом підряду (результат виконаних робіт) згідно пунктів 3.1-3.2 договору є створення елементів житлового будинку з дерев`яного брусу, а саме заготівля деревини, виготовлення з неї брусу, нанесення пропитки, відвантаження, доставка, розвантаження та монтаж елементів на ділянці замовника.
Суди встановили, що підрядник зобов`язався розпочати заготовку деревини, зазначеної в підпункті 1 пункту 3.1 договору протягом 15 днів з моменту отримання передплати та погодження із замовником необхідної документації (проект, креслення, зразки). Підрядник зобов`язується забезпечити на будівельний майданчик доставку всіх елементів будинку. Загальний строк виконання робіт передбачений пунктами 3.1 цього договору і здачі об`єкту - не пізніше 01 липня 2017 року.
Після закінчення виконання робіт підрядник зобов`язаний письмово повідомити замовника про готовність об`єкта до здачі протягом 5 днів.
Зі змісту пункту 6.1 договору суди встановили, що загальна вартість робіт за договором складає суму, еквівалентну 37 443 доларів США за комерційним курсом банку на дату підписання цього договору згідно кошторисної документації. Ціни вказані з урахуванням доставки дерев`яних конструктивних елементів та матеріалів на ділянку замовника.
Розділ 7 домовленостей визначає етапи здійснення оплати та проведення, у зв`язку із цим, робіт підрядником.
На І етапі замовник мав сплатити підряднику 50% від суми договору, що становить еквівалент 18 721 доларів США за комерційним курсом банку, в якому обслуговується підрядник, на дату оплати, протягом трьох днів від дати підписання договору для виготовлення дерев`яних конструктивних елементів будинку згідно з кошторисною документацією (пункт 7.2 договору). На ІІ етапі, замовник сплачує підряднику 20% від суми договору, що становить еквівалент 7 488,60 доларів США за комерційним курсом банку на дату сплати, протягом трьох днів від дати завезення на ділянку комплекту дерев`яних конструктивних елементів будинку (пункт 7.3 договору).
На ІІІ етапі замовник сплачує підрядникові 10% від суми договору, що становить еквівалент 3 744 доларів США за комерційним курсом банку на дату оплати, протягом трьох днів після збірки дерев`яних конструктивних елементів першого поверху двоповерхового будинку (пункт 7.4 договору).
На IV етапі замовник сплачує підряднику остаточну суму 20% від суми договору, протягом п`яти днів після виготовлення і збірки дерев`яних конструктивних елементів другого поверху та стропильної частини двоповерхового будинку, за фактом якого сторони підписують акт здавання-приймання робіт.
Якщо виконання роботи за цим договором стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на отримання плати за виконану частину роботи за виключенням вартості недоброякісних матеріалів та вартості недоброякісно виконаних робіт із урахуванням вартості робіт на усунення відповідних недоліків (пункт 10.3.3 договору).
Пунктом 10.4.1 договору визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від цього договору та вимагати відшкодування збитків та не повернення передплачених коштів.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від цього договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та без відшкодування збитків, завданих розірванням договору (пункт 10.4.3).