ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2020 року
Київ
справа №825/1128/16
адміністративне провадження №К/9901/24776/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Бахмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 (суддя Житняк Л.О.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 (Головуючий суддя Хрімлі О.Г., судді: Ганечко О.М., Літвіна Н.М.)
у справі № 825/1128/16
за позовом ОСОБА_1
до Бахмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У червня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Бахмацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - відповідач, Бахмацька ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 № 4966-17.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016, адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 № 4966-17.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що транспортний засіб позивача відповідає визначенню об`єкта оподаткування в розумінні статті 267 Податкового кодексу України, а відтак введення нового "транспортного податку" на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII є підставою для сплати позивачем даного виду податку.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником автомобіля марки "TOYOTA TUNDRA" 2010 року випуску з об`ємом двигуна 5 663 куб. см, який зареєстрований ним 03.09.2014 (дата першої реєстрації 16.11.2012), що також підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.52).
На підставі отриманої інформації відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 № 4966-17, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн (а.с.7), що є предметом даного спору.
Вказане податкове повідомлення-рішення надіслано позивачу 30.06.2015 (а.с.40) та повернуто 03.08.2015 "за закінченням терміну зберігання". Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, отримано позивачем 05.08.2016 особисто, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.49).
01.01.2015 набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об`єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Таким чином, із набранням 01.01.2015 чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України , власники транспортних засобів, які використовувалися до 5 років та мають об`ємом циліндрів двигуна більше 3000 куб. см. є платниками транспортного податку (в редакції закону, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).
Разом з тим, відповідно до пункту 8.1 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Транспортного податку, згідно статті 9 Податкового кодексу України, немає у переліку загальнодержавних податків та зборів. При цьому, відповідно до пункту 9.4 статті 9 Податкового кодексу України установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
У статті 10 Податкового кодексу України, якою встановлено перелік місцевих податків, транспортний податок прямо не вказаний. Натомість, згідно підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України, є податок на майно, який складається із 3 (трьох) різних податків, кожен із різними елементами податку, як їх визначено пунктом 7.1 статті 7 Податкового кодексу України.