ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2020 року
Київ
справа №826/15793/16
адміністративне провадження №К/9901/39273/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2017 року (суддя Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Євротрейд" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Євротрейд" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15 липня 2016 року №100250001/2016/000044/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2016/00088.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились, та підтвердження заявленої ним митної вартості останніх.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 15 липня 2016 року №100250001/2016/000044/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2016/00088, оформленої Митницею.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товарів та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для застосування при митному оформленні імпортованих позивачем товарів іншого (шостого) методу.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 04 квітня 2016 року між LAIWU MAJESTRY FOOD CO., LTD (Китай) (як продавцем) та Товариством (як покупцем) укладено контракт №04/04, згідно із умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю товар (імбир маринований) у кількості, асортименті та за ціною у відповідності до інвойсів щодо кожної конкретної поставки, а покупець - прийняти та оплатити товар; загальна сума контракту - 49 000 дол. США.
Відповідно до інвойсу №WQ 16034 від 18 травня 2016 року позивачеві поставлено товар (імбир) вагою 39 400 кг на загальну суму 18 810,00 дол. США.
14 липня 2016 року з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України за контрактом від 04 квітня 2016 року №04/04 товару Товариством в порядку електронного декларування подано до митного органу митну декларацію №100250001/2016/110111, в якій митна вартість товару - імбиру маринованого з доданням оцту, рожевого, країна виробництва - СN. Торгівельна марка - JS. Виробник LAIWU MAJESTRY FOOD CO., LTD (Китай) - визначена за основним методом (ціною договору (контракту)).
Одночасно Товариством подано ряд товаросупровідних документів, що підтверджують заявлену митну вартість: міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) №2145, №3140; контракт №04/04 від 04 квітня 2016 року; інвойс та пакувальний лист №WQ 16034 від 18 травня 2016 року; коносамент №QNDLEG1605031 від 20 травня 2016 року; сертифікат про походження товару; копію митної декларації країни відправника; банківські платіжні документи, що стосуються товару, №57 від 07 квітня 2016 року та №83 від 24 червня 2016 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 14 липня 2016 року; договір про надання послуг митного брокера; контракт про перевезення; інформацію про позитивні результати радіологічного та санітарно-епідеміологічного контролю товару.
За наслідками опрацювання наданих Товариством документів Митницею встановлено, що вони не містять всіх числових значень складових митної вартості (в частині транспортування), а тому запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи за бажанням декларанта.
Позивачем на вимогу контролюючого органу додатково подано документи, що містять відомості про перевезення вантажу, прайс-листи, каталоги, прейскуранти виробника товару, договори страхування.
15 липня 2016 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2016/000044/2, згідно з яким вартість останнього визначено за резервним методом в сумі 53 190,00 дол. США за 39 400 кг імбіря на підставі наявної у митного органу цінової інформації, що ґрунтувалась на раніше визнаній (визначеній) митній вартості, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2016/00088.
Приймаючи таке рішення, митний орган виходив з того, що Товариством не підтверджено правильність обраного методу визначення митної вартості, враховуючи, що у наданих до митниці документах наявні розбіжності, а саме: в наданому акті виконаних робіт №QNDLEG160531B від 30 травня 2016 року зазначено контейнер EISU213140, проте згідно всіх інших товаросупровідних документів номер контейнера EISU2113140 ; акт виконаних робіт датований 30 травня 2016 року, проте відмітка Одеської митниці по прибуттю вантажу в порт проставлена 13 липня 2016 року; банківські реквізити ТОВ "ФТП" на акті виконаних робіт (Укрсоцбанк) не відповідають банківським реквізитам у транспортному договорі №FTР/6N від 07 липня 2015 року (банк Хрещатик); в наданому прайс-листі та інвойсі зазначено ціни за імбир рожевий наступного фасування 1.4 кг*10 упак./ящ. у різному діапазоні: 5,50 - 6,00 - 6.50 дол. США за одиницю й жодних інших ідентифікаційних ознак, що дозволяють розрізнити продукт за ціною, не наведено й встановити особливості, що впливають на вартість, неможливо.
Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.