ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2020 року
Київ
справа № 826/7187/17
адміністративне провадження № К/9901/68561/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.
за участі:
секретарі судового засідання Бугаєнко Н. В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Орленка А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/7187/17
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
за касаційною скаргою Генеральної прокуратури України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Я. М. Василенко, В. В. Кузьменко, О. І. Шурко) від 13 листопада 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просив:
- скасувати наказ Генерального прокурора України від 13 жовтня 2016 року № 09-дц про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності;
- скасувати наказ Генерального прокурора України від 30 січня 2017 року № 01-дц про внесення змін до наказу Генерального прокурора України від 13 жовтня 2016 року № 09-дц про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності;
- поновити позивача на роботі в органах прокуратури України на посаді прокурора відділу управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України;
- стягнути з Генеральної прокуратури України середній заробіток за вимушений прогул з дня звільнення позивача по день винесення судом рішення;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано необґрунтованістю прийняття відповідачем рішення, а саме видачі наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки вважає його незаконним, таким, що прийнятий із порушенням прав позивача при звільненні. Позивач також наголошує на недоведеності факту вчинення адміністративних правопорушень, в тому числі щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що в свою чергу вказує на відсутність дисциплінарного проступку, в зв`язку з чим відповідач допустив порушення про накладення на останнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади та органів прокуратури.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.
Скасовано наказ Генерального прокурора України від 13 жовтня 2016 року № 09-дц про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Скасовано наказ Генерального прокурора України від 30 січня 2017 року № 01-дц про внесення змін до наказу Генерального прокурора України від 13 жовтня 2016 року № 09-дц про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури України на посаді прокурора відділу управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.
Стягнуто з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 січня 2017 року по 13 листопада 2018 року в розмірі 359751,32 грн..
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 19 грудня 2018 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду (колегія у складі суддів: Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), Білоус О. В., Желтобрюх І. Л.) від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача; у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року відмовити; встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 28 січня 2019 року.
7. 28 січня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 червня 2019 року № 658/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг.
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в судовому засіданні.
11. Розгляд справи неодноразово відкладався з урахуванням на подані позивачем клопотання про відкладення та продовження розгляду справи у зв`язку неможливістю прибуття та участь у судовому засіданні та з огляду на веденні на всій території України карантину відповідно до Постанови КМ України "Про запобігання поширенню на території України коронавірсу COVID-2019 від 11 березня 2020 року № 211, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" № 540-ІХ від 30 березня 2020 року. Сторона наполягала на розгляді справи за її участі.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за даними висновку службового розслідування ОСОБА_1 з серпня 1991 по вересень 2016 року обіймав різні прокурорські посади в органах прокуратури. На посаду прокурора відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури ГПУ призначений наказом Генерального прокурора України від 05 серпня 2015 року № 1227ц. За час роботи в органах прокуратури до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Присягу працівника прокуратури прийняв 01 лютого 2011 року. З положенням Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури ознайомлений 17 грудня 2012 року.
13. Наказом Генерального прокурора України від 13 жовтня 2016 року № 09-дц позивача звільнено із займаної посади прокурора відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури ГПУ та з органів прокуратури на підставі пункту 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", частини першої статті 8, пункту 5 статті 9, статей 10 та 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України за грубе порушення прокурорської етики під час керування особистим транспортним засобом.
14. Наказом Генеральним прокурором України від 30 січня 2017 року №01-дц внесено зміни до наказу від 13 жовтня 2016 року № 09-дц в частині: "Вважати датою звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та з органів прокуратури 23 січня 2017 року".
15. Підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено під час службового розслідування, розпочатого за фактом порушення позивачем Правил дорожнього руху, за результатами якого складено висновок службового розслідування від 13 вересня 2016 року.
16. Згідно висновку службового розслідування від 13 вересня 2016 року встановлено, що 10 липня 2016 року близько 23 год. 40 хв. ОСОБА_1 рухався за кермом автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Анкудінова в м. Ужгород та був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в м. Ужгороді та Мукачево з підстав не увімкнення зовнішніх освітлювальних приладів.
17. У ході спілкування з ОСОБА_1 інспектор патрульної поліції висловив припущення про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння та запропонував пройти відповідний тест за допомогою портативного пристрою "Драгер", на що ОСОБА_1 ніяк не відреагував та близько 23 год. 45 хв. без попередження та дозволу працівника поліції, самовільно розпочав рух автомобілем та покинув місце зупинки.
18. Працівники поліції розпочали переслідування, в ході якого за допомогою гучномовців озвучували вимоги про необхідність зупинки, на які позивач не реагував. Після 02 хв. переслідування працівники поліції наздогнали та зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1
19. В подальшому ОСОБА_1 було повторно запропоновано пройти тест на предмет перебування у стані алкогольного сп`яніння за допомогою портативного пристрою "Драгер". У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 інструкції працівників поліції щодо порядку проходження тестування, провести його належним чином не представлялось можливим.
20. Через деякий час ОСОБА_1 запропонував прослідувати спільно з працівниками поліції до Закарпатського обласного наркологічного диспансеру для проходження медичного огляду на предмет перебування у стані алкогольного сп`яніння. Близько 00 год. 30 хв. 11 липня 2016 року ОСОБА_1 у супроводі працівників поліції прибув до Закарпатського обласного наркологічного диспансеру.
21. У медичному закладі ОСОБА_1 пройшов тестування за допомогою пристрою "Драгер" та здав на аналізи зразки сечі. Згідно висновку № 234 від 11 липня 2016 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.
22. На підставі вказаного висновку, 11 липня 2016 року працівниками Управління патрульної поліції в містах Ужгороді та Мукачеві у присутності ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення серії АП2 № 094644 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), від підпису якого ОСОБА_1 відмовився; та протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №094943 від 11 липня 2016 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП за фактом невиконання ним вимог працівника поліції про зупинку транспортного засобу.
23. Вказані протоколи 21 липня 2016 року скеровані до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті. Станом на 13 вересня 2016 року кінцеве рішення судом у жодному з них не прийнято.
24. Крім того, постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 889337 від 11 липня 2016 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами за частиною другою статті 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. На вказану постанову ОСОБА_1 через свого представника подав адміністративний позов до Ужгородського міськрайонного суду, який станом на 13 вересня 2016 року не розглянутий.
25. У відповідності до інформації Закарпатського обласного наркологічного диспансеру № 38/с від 05 вересня 2016 року в результаті лабораторного дослідження зразків сечі, наркотичних засобів або психотропних речовин не виявлено, що не містить розбіжностей та не суперечить результатам медичного огляду.
26. Будучи опитаним у ході проведення службового розслідування, ОСОБА_1 пояснив, що 10 липня 2016 року в обідню пору доби він спільно з близькими родичами святкував своє п`ятдесятиріччя. При цьому він особисто алкогольних напоїв не вживав, оскільки йому заборонено лікарем. Після святкування він на автомобілі Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 який належить його двоюрідному брату ОСОБА_3, розвіз рідних по домівках і повертався додому. Рухаючись по вул. Анкудінова в м. Ужгороді близько 23 год. 40 хв. він почув звуки сирени, побачив проблискові маячки автомобіля патрульної поліції та зупинився. Доводи працівників поліції про рух в темну пору доби без увімкнених зовнішніх освітлювальних приладів ОСОБА_1 заперечив, а також вказав, що конструкція його автомобіля не дозволяє рухатись без світла у темноті, оскільки автомобіль обладнано датчиками світла. Працівником прокуратури ОСОБА_1 не представлявся та службове посвідчення не демонстрував, з метою запобігання упередженого ставлення до себе та уникнення можливої дискредитації його як працівника прокуратури; а також стверджує, що не залишав самовільно місце зупинки, розпочав рух, оскільки був упевнений, що інцидент вичерпано. Коли він знову почув звук сирени та побачив проблискові маяки, то подумав, що поліцейський автомобіль рухається на виклик і з метою уникнення зіткнення з ним, виїхав на тротуар, де зупинився. ОСОБА_1 пояснив, що він на пропозицію поліції близько 8 разів проходив тест на алкотестері "Драгер", однак позитивного результату не було, що не задовільнило поліцейських. Тоді ОСОБА_1 запропонував проїхати до наркодиспансеру, щоб там пройти огляд на предмет вживання алкоголю. Складені працівниками поліції протоколи та постанову про вчинені ним адміністративні правопорушення ОСОБА_1 підписати відмовився, оскільки вважав їх незаконними та складеними передчасно без наявності достатніх підстав. На пропозицію передати для долучення до матеріалів службового розслідування копій матеріалів адміністративних справ щодо нього, ОСОБА_1 відмовився, мотивуючи тим, що вони перебувають у його представника, а тому він їх надати не може. Закарпатський обласний наркологічний диспансер відмовив у надання копій документів щодо медичного огляду ОСОБА_1 на предмет перебування у стані алкогольного сп`яніння, посилаючись на дотримання лікарської таємниці. Ужгородський міськрайонний суд також відмовив у доступі до матеріалів адміністративних справ, з підстав наявності таких прав виключно у осіб, які беруть участь у провадженні.
27. Комісією проведено огляд відеоматеріалів, наданих Управлінням патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції, з технічних пристроїв, закріплених на форменому одязі працівників поліції, які здійснювали документування події, що частково спростовують пояснення ОСОБА_1 з приводу безпідставності та незаконності складання працівниками поліції протоколів та постанов про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
28. Так, технічними пристроями працівників поліції задокументовано самовільне залишення ОСОБА_1 місця зупинки, що спровокувало наступне його переслідування, ухиляння від належного проходження перевірки перебування у стані сп`яніння на алкотестері "Драгер", встановлення медичним працівником Закарпатського обласного наркологічного диспансеру факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, укриття ним факту роботи в органах прокуратури, тощо.
29. Зважаючи на вищевикладене, службовою перевіркою встановлено порушення прокурором відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 статті 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України щодо особистого суворого додержання вимог закону, поваги до законів, норм та правил суспільного життя, а також статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури щодо недопущення дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс, некоректної та непристойної поведінки поза службою, що підриває авторитет прокуратури, завдає шкоди інтересам держави та суспільства.
30. Відповідно до висновку службового розслідування від 13 вересня 2016 року, затвердженого Генеральним прокурором України 15 вересня 2016 року, комісія дійшла до висновку: службове розслідування за фактом порушення Правил дорожнього руху прокурором відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_1, завершити; відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, з урахуванням зібраних матеріалів, знайшли своє підтвердження; за вчинення проступку, який порочить його як працівника прокуратури ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності; рішення щодо виду дисциплінарного стягнення прийняти після прийняття рішення компетентними органами за наслідками розгляду адміністративних проваджень щодо ОСОБА_1, однак не пізніше одного місяця з дня затвердження висновку службового розслідування.
31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було зазначено, що підстави його звільнення, викладені в оскаржуваному наказі, є упередженими та не відповідають дійсності, оскільки:
апеляційним судом Закарпатської області 05 січня 2017 року скасовано постанову Ужгородського міськрайонного суду від 10 жовтня 2016 року про притягнення позивача до відповідальності за статтею 130 КУпАП, а провадження у справі закрито на підставі статті 247 КУпАП;
постановою апеляційного суду Закарпатської області від 14 березня 2017 року постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2016 року, якою на позивача накладено стягнення за статтею 122-2 КУпАП - скасована, а провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення.
постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, постанову інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції України рядового поліції Зубанича В. М. серії ПС2 № 889337 від 11 липня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 122 КУпАП скасована як незаконна.
32. Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням та вважаючи себе невинним у вчиненні правопорушень, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
33. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано встановлену законодавством процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на останнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, та водночас спростовує твердження позивача щодо незаконності оскаржуваних наказів та порушення його прав при їх видачі. Будь-яких інших доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять та позивачем надано не було.
34. Вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у неналежній поведінки позивача та керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, підтверджено. Водночас, судом першої інстанції зазначено, що постановою апеляційного суду Закарпатської області від 05 січня 2017 року в справі № 308/7484/16-п постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2016 року в справі № 308/7484/16-п скасовано, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, скоєне 11 липня 2016 року, строку, передбаченого частиною другою статті 38 КУпАП, в межах якого можливо накласти адміністративне стягнення.
35. При цьому, суд звернув увагу, що приймаючи вищезазначене рішення, апеляційний суд Закарпатської області прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження, зазначивши, що матеріали справи містять медичний висновок від 11 липня 2016 року № 234, яким встановлено, що на момент огляду ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння.
36. В результаті аналізу вищенаведених правових положень та обставин справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач в порушення вимог статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури допустив грубе порушення правил прокурорської етики та вчинення дій, що порочать звання прокурора, зашкоджують його репутації та авторитету прокуратури.