ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2020 року
Київ
справа №520/2170/19
адміністративне провадження №К/9901/28266/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року (суддя Бабаєв А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Калитка О.М., судді Рєзнікова С.С., Мельнікова Л.В.) у справі №520/2170/19 за позовом Приватного підприємства "Трастнлак" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,
установив:
У березні 2019 року Приватне підприємство "Трастнлак" (далі - ПП "Трастнлак", Підприємство) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило: визнати протиправними і скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500000/2019/000263/2 від 20 лютого 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500090/2019/00014.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. У касаційній скарзі її заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому факту, що у наданих позивачем документах були розбіжності та вони не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та інформації щодо ціни, що підлягала сплаті.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що 20 вересня 2018 року між CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Постачальник) та ПП "Трастнлак" (Покупець) укладено контракт № BTL-2009/18, згідно із яким постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари в асортименті, а покупець - оплатити товар. За умовами контракту поставка товару здійснюється згідно з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі. Загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
Відповідно до умов Договору №4/11-18 від 14 листопада 2018 року Приватне підприємство "Національні традиції" взяло на себе зобов`язання надати позивачу послуги з декларування товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, та звернулося до Одеської митниці ДФС з митною декларацією для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно з контрактом № BTL-2009/18 від 20 вересня 2018 року.
14 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача з митною декларацією №UA500090.2019.002115, разом із якою подав пакувальний лист від 9 січня 2019 року; рахунок-фактуру (інвойс) BTCN2019016 від 9 січня 2019 року; коносамент S0118122336 від 12 січня 2019 року; автотранспортну накладну №5056 від 12 лютого 2019 року; автотранспортні накладні від 12 лютого 2019 року №5056/1 та №5056/2; декларацію про походження товару BTCN2019016 від 9 січня 2019 року; розрахунок ціни (калькуляцію) BTCN2019016/01 від 23 січня 2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104); договір про надання послуг митного брокера №4/11-18 від 14 листопада 2018 року; акти про зважування вантажів №2 від 9 лютого 2019 року; видаткову накладну №0000002019 від 7 січня 2019 року; відвантажувальну специфікацію № BTCN20 від 14 січня 2019 року; листи від 23 та 25 січня 2019 року; якісний опис №BTCN2019016/9 від 9 січня 2019 року.
15 лютого 2019 року позивачем додатково надано декларацію країни відправлення №530420190000103172, прайс-лист від 2 січня 2019 року, лист від 18 лютого 2019 року щодо артикулів товарів, а 19 лютого 2019 року - звіт про оцінку майна №05-09/02/03 від 18 лютого 2019 року, бухгалтерську довідку №174 від 18 лютого 2019 року, листи №232, №237, №238 від 19 лютого 2019 року, прайс-лист виробника №141218/11 від 14 грудня 2018 року.
Розглянувши надані позивачем документи, 20 лютого 2019 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2019/000263/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500090/2019/00014. При цьому, контролюючий орган застосував резервний метод визначення митної вартості.
Таке рішення відповідач мотивував тим, що позивач надав документи, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Також вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування відповідачем проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор", ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, з урахуванням вагових характеристик та артикулів товару, є більшим, ніж заявлено декларантом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що при митному оформленні товарів за спірними поставками підстави для коригування митної вартості та відмови в митному оформленні були відсутні.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 52 МК України унормовано, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частин першої - третьої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.